Туристична Звягельщина-перлина Українського Полісся

Об'їхати це містечко важко, а проїхати повз нього просто неможливНа щедрій Житомирській землі на перехресті доріг, що з'єднують столицю України - Київ з західною частиною країни розташувався старовинне містечко Новоград-Волинський.

Тому якщо Ви на своєму автомобілі зберетеся прокатитися від Києва на Захід, то десь за 200 кілометрів Ви обов'язково потрапите в цей районний центр Житомоирської області.

Це місто з дивовижними пейзажами, унікальними і видатними пам'ятками культури, історії та архітектури і зараз приваблює безліч вчених, дослідників і видатних людей.

Історія міста насичена і цікава.

Перші згадки про це поселення є вже в Іпатіївському літописі 1257 року, де Новоград-Волинський згадується як Звягель Галицько-Волинського князівства.

Однак, відновлені археологічні розкопки Городища свідчать про більш стародавнний вік міста.

Сучасну назвау Новоград-Волинський отримав після приєднання до Російської імперії в 1795 році.

Це місто без перебільшення можна назвати прекрасної перлиною Українського Полісся.

У ці місця ведуть десятки доріг.

У прекрасному і дивовижному місті, який світу подарував геніальну поетесу і сильну жінку - Лесю Українку, неодмінно повинен побувати кожен українець.

Новоград-волинці шанують і примножують славні традиції і звичаї своїх предків, тому вони бережуть історичні місця, пов'язані з іменами Лесі Українки та родини Косачів.

В останні два десятиліття Новоград-Волинський став центром відродження національних традицій Поліського краю.

Щорічно влітку тут збираються фольклорні аматорські колективи, майстри декоративно-прикладного мистецтва і шанувальники творчості видатної Лесі Українки на Міжнародному святі літератури і мистецтва під назвою «Лесині джерела».

Пам'ятки Новограда-Волинського

Поза всякими сумнівами, головне місце, з якого слід почати знайомство з Новоградом-Волниським - це Літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

Розташувався музей в невеликому будиночку, де колись народилася і жила знаменита поетеса.

Відкрито музей був в 1971 році до сторіччя з дня народження Л. Українки.

З максимальною точністю майстрам вдалося в музейному будинку відтворити атмосферу дитячої кімнати і вітальні тих часів.

Однак найбільший інтерес серед експонатів музею викликають особисті речі Л. Українки.

Серед них: намиста, вишиванка ручної роботи, пенал, чашка.

У музеї також є і окремий куточок, в якому знаходиться літературна спадщина поетеси, а також відгуки іменитих авторів про творчість Лесі Українки.

А у дворі музею встановлений невеликий бюст поетеси.

Відвідати музей можна щодня з 09:00 до 18:00, крім понеділка та неділі.

Ще один пам'ятник поетесі знаходиться і в центрі міста.

Цей пам'ятник вважається одним з кращих пам'ятників, створених в честь Лесі Українки.

Продовжити своє знайомство з життям і творчістю великої поетеси можна, відвідавши Будинок-музей родини Косачів.

Музей був відкритий в реконструйованому будинку сім'ї поміщиці Завадської в 1999 році.

У цьому будинку свого часу літературна сім'я Лесі Українки прожила близько 6 років.

Основу експозиції музею складають прижиттєві видання матері Лесі Українки - Олени Пчілки, дядька поетеси - М. Драгоманова, а також і самої Лесі Українки.

На тлі прилеглих будівель будинок-музей виділяється яскравим оформленням.

Біля будинку розміщений дивовижний парк.

Ще один не менш цікавий музей міста - це Історико-краєзнавчий музей.

Відкритий він на базі музею бойової слави в приміщенні Будинку культури ім. Л. Українки.

У музеї зберігається багата і унікальна колекція старовинних книг і письмових документів.

Один з розділів музею присвячений історії стародавнього Звягеля в період з XIII по XVIII століття.

Також є і нумізматична колекція, основу якої складають римські і царські монети і грошові знаки епохи козаччини.

В етнографічному відділі представлена ​​колекція вишитих сорочок і рушників, а також предметів домашнього побуту Полісся.

Вихідні дні в музеї - це субота і неділя.

Що може бути загадковіше і привабливіше, ніж руїни старовинних фортець і замків?

В Україні таких цікавих історичних пам'яток знаходиться чимало.

І один з них Ви зможете побачити, відправившись в Новоград-Волинський.

У самому центрі міста на високому березі річки Случ знаходиться реконструйована оборонна вежа фортеці Звягель і фрагменти фортечних стін.

Колись на цьому місці височів величний і прекрасний замок князя Острозького, побудований в XVI столітті, який охороняла неподалік зведена фортеця.

Також поряд із замком був побудований ще і костел (в даний час на його місці знаходиться Палац культури ім. Л. Українки).

У 1648 році в результаті Визвольної війни замок і укріплена башта були зруйновані і після цього їх вже ніколи ніхто не відновлював.

В один час намагалися реконструювати фортецю, але велич і колишню міць їй, на жаль, повернути не вийшло.

Поступово замкова територія перетворилася в зону для відпочинку.

Але щороку руїни фортеці до себе привертають увагу тисяч туристів.

Залишки фундаменту і стін замку можна ще чітко розгледіти.

Витає тут атмосфера здатна легко Вас перенести за часів середньовіччя.

А місцевий дивовижний краєвид в будь-який час року стане прекрасним фоном для оригінальної і неповторної фотосесії.

Після огляду руїн фортеці Звягель, Ви зможете оправитися до Садиби сім'ї Мезенцевих, яка розташована на правому березі річки Случ, як раз навпроти руїн фортеці.

Будівництво цієї садиби було закінчено в 1903 році.

Будівля садиби побудовано в стилі історизму, який був в ті часи досить модним, і представляє еклектичну суміш форм класицизму, бароко та ренесансу.

Якщо уважно придивитися до будівлі, то можна розглянути образ середньовічно палацу.

Навколо замку на початку XIX століття також було закладено і великий дендропарк.

На превеликий жаль, зараз на територію парку і замку потрапити неможливо, оскільки це закрита територія, де знаходиться штаб 30-ї окремої механізованої бригади.

Так що туристам залишається лише милуватися фасадом і табличкою на ньому з іменами воєначальників.

Сподіваємося, що в недалекому майбутньому все ж це дивовижне чудо архітектурної будови постане перед очима туристів в повній красі.

Якщо переміститься на західну околицю міста, то на перехресті дороги, яка веде до Коростеня, можна побачити один з найцікавіших об'єктів Новоград-Волинського - артилерійський командно-спостережний пункт, який в народі називають просто «бронеколпак».

Унікальність цього об'єкта полягає в тому, що він є одним з небагатьох дотів, а може, вже й єдиним з решти, який обладнаний бойовим казематом у вигляді потужного броньованого купола, що покоїться на залізобетонній основі самого доту.

Колись на території близької до сучасного Новоград-Волинський жили древляни.

Про це барвисто свідчить звягельської городище, яке розташоване від центру міста трохи північніше на відстані близько 5 кілометрів.

На місці стародавнього поселення знаходяться залишки з земляних насипів і глибоких ровів.

За радянських часів в городище дуже часто організовувалися археологічні експедиції.

На щастя ця традиція і сьогодні також триває, і з кожної розкопкою про життя древлян впізнаються нові і цікаві факти.

Якщо Ви вирішите вирушити в екскурсійні тури по Новоград-Волинському, то обов'язково не полінуйтеся і відвідайте, що знаходиться від районного центру на відстані кілометрів 40-ка селище Городниця.

У цьому селищі знаходиться один з найвідоміших і унікальних в Україні Свято-Георгіївський Городницький ставропігійний монастир.

Цей монастир щорічно відвідують тисячі жителів України, а також і туристів з інших країн.

У Городниці монастир був відомий ще в XVI столітті.

Однак, під час Північної війни на початку XVIII храм був спалений, а чернеча громада вся загинула.

У 70-х роках XVIII на кошти місцевих жителів на місці знищеного храму була зведена в ім'я Георгія Побідоносця дерев'яна церква.

А кам'яний Собор Святого Георгія був зведений на початку XX століття.

За архітектурою Георгіївський собор нагадує Володимирський в Києві.

У храмі зберігаються частки мощей святих Києво-Печерських, Георгія Побідоносця і Великомучениці Варвари.

В даний час за традицією стародавньої Церкви Городницький монастир в собі об'єднує два чернечих суспільства: жіночу - на честь ікони Божої Матері «Утамуй мої печалі» і чоловічу - Свято Георгіївську.

Після відвідин храму можна відправитися на прогулянку в Городницький парк, який знаходиться від храму на відстані 10-15 хвилин ходьби.

Цей парк є не тільки пам'яткою селища, але пам'яткою садово-паркового мистецтва.

Парк був закладений ще в 1888-1890 роках на двох мальовничих скелястих берегах річки Случ.

У правобережній частині парку переважно ростуть дерева листяних порід віком від 90 до 130 років.

А в лівобережній знаходяться в основному насадження сосни звичайної з малою домішкою листяних порід, модрини європейської та їли.

Прогулянка по парку доставить Вам суцільне задоволення!

А якщо Ви відвідаєте парк в теплу пору, то також зможете освіжитися у водах річки Случ.