Тюль у спальні — це як фонова музика: здається, що її майже не чути, але варто змінити композицію, і настрій у кімнаті відразу інший. І саме тому вибір тюлю — штука підступна. Багато хто вважає: «Ой, що там думати, біла тканина й крапка», а потім дивуються, чому спальня виглядає не так затишно, як на картинках в інтернеті. І, між іншим, у цю пастку потрапляють навіть досвідчені дизайнери.
Давайте розберемо десять типових помилок, через які спальня може втратити свою чарівність.
Надто «лікарняна» білизна
Чисто-білий тюль іноді виглядає так, ніби ви щойно виписалися з лікарні. У реальності ця холодна білизна ріже око, особливо якщо стіни чи меблі теж у світлих відтінках. У результаті кімната стає холодною і «неживою».
Вирішення просте: теплий білий, молочний, айворі або навіть легкий перламутр. Вони роблять простір м’яким і більш «домашнім».
Довжина «на око»
Класика: люди беруть рулетку, швиденько заміряють і думають: «А, цього вистачить». У підсумку тюль виглядає або як коротка спідниця, або як ковдра, що повзла по підлозі. І те, і інше виглядає дивно.
Найкраще — зробити тюль рівно в підлогу або додати буквально 2–3 см запасу, щоб тканина злегка торкалася підлоги. Це називають «поцілунок». Якщо ж хочеться романтики та драматизму — можна дати більше запасу, щоб тканина утворювала м’які хвилі. Але це вже для просторих кімнат, бо в маленькій спальня одразу здаватиметься тіснішою.
Ігнорування світла
У спальні світло — це все. У когось вікна виходять на схід, і сонце заливає кімнату вже о п’ятій ранку. У когось навпаки — вікна у двір і світла катастрофічно мало.
Тюль має або пропускати потрібну кількість світла, або допомагати його фільтрувати. Буває, що люди купують щільний тюль «бо красиво», а потім живуть у напівтемряві навіть вдень. Або ж беруть занадто прозорий варіант — і кожен вечір у спальні світиться ліхтар, як на футбольному полі. Тому перед покупкою варто подумати: що вас більше дратує — зайве сонце чи зайве світло з вулиці?
«Сліпучі» блискітки
Ось тут дизайнери часто перегинають палицю. На виставці тканин все блищить, сяє, переливається — і рука так і тягнеться взяти цей «шедевр». У спальні ж через тиждень починаєш відчувати, що спиш ніби в нічному клубі.
Забута текстура
Гладенький тюль іноді виглядає як поліетиленовий пакет, особливо при штучному освітленні. А ось текстура рятує: мікросітка, легкі хвилі, дрібний візерунок. Вони додають глибини та гри світла.
Конфлікт з шпалерами
Це просто біда. Люди вибирають шпалери з квітами, а потім ще й тюль з квітами. У підсумку кімната виглядає так, ніби хтось перевантажив фотошоп.
Правило просте: або активні стіни, або активний тюль. Наприклад, однотонні шпалери та тюль з орнаментом — виглядає стильно. Або навпаки: шпалери з малюнком та спокійний тюль.
Недооцінка карниза
Карниз — це, по суті, «рамка» для всієї картини. Тоненький алюмінієвий профіль із супермаркету вб’є будь-яку красу. А якщо ще й кривий — все, катастрофа.
Тут економити точно не варто. Гарний дерев’яний чи якісний металевий карниз — і навіть простий тюль виглядає дорого.
Економія на ширині
Одна з найбільш поширених помилок. Люди міряють вікно й беруть тюль один в один по ширині. І отримують картинку «натягнута простирадло».
Щоб були гарні хвилі, тюль має бути удвічі ширший за вікно. А якщо хочете більш виразні складки — навіть у 2,5–3 рази. Так тканина виглядає об’ємно і створює відчуття «розкоші без зусиль».
Колір без перевірки ввечері
Це взагалі мало хто враховує. У магазині все красиво: денне світло, ідеальна лампа над зразком. А вдома ввечері ваш бежевий тюль раптом стає жовтим, а ніжно-блакитний — сірим і похмурим.
Тому завжди беріть шматочок тканини й дивіться на нього під своєю лампою. Це дрібниця, але вона може зекономити купу нервів.
Вибір «назавжди»
Часто люди купують тюль із думкою: «Ось це вже на роки». А потім через два роки він виглядає сірим від пилу, або ж інтер’єр банально набридає.
У цьому й фішка: тюль — це той елемент, який можна і треба міняти. Це не ремонт стелі й не заміна паркету. Хочеться іншого настрою — міняєте тканину й отримуєте зовсім нову спальню без капітальних витрат.
