"Градом" по граду: Протиградова установка «БЕТЕКу» знову "колотить" Новоград-Волинський район

13 липня відбулася спільна нарада голови райдержадміністрації, заступника голови адміністрації Андрія Подіка, начальника управління агропромислового розвитку Василя Ткачука з громадськістю, сільськими головами та керівництвом «БЕТЕКу».

Люди з навколишніх сіл, де розташовані виробничі потужності «БЕТЕКу», думають, що розгон хмар спричиняє засуху. Керівник підприємства Віктор Фарафанов повідомив, що установка дійсно працювала і востаннє її  використовували 6 липня, також він розповів про механізм роботи протиградової установки, яка генерує вибухи, що повторюються кожні 7 секунд завдяки перемішуванню ацетиленового газу з киснем в повітрі, що дозволяє розбивати град в повітрі.

гра

Редакція сайту Новограда-Волинського 04141.com.ua вирішила дослідити історичні та технічні аспекти впливу людей на клімат, з метою створення сприятливих умов для сільського господарства.

Отже, потреба і бажання людей впливати на що відбуваються погодні явища виникли в далекій давнині. Ще Аристотель зміг узагальнити накопичені до III в. до н.е. спостереження за погодою, ніж надав метеорології статус науки. З його праць видно, що ще в ті часи він розмірковував про механізми утворення блискавок, сильних опадів та, зокрема, граду. Але тільки в ХХ ст. досягнення науки і техніки дали можливість вченим, які досліджують атмосферні процеси, перейти від візуальних спостережень до спостережень за допомогою технічних засобів і подумати про реальність штучного зміни їх ходу.

Найбільший внесок в розуміння механізмів утворення опадів, туманів, грозової діяльності хмар і інших атмосферних процесів внесли вчені США. Боротьба з цими грізними силами природи дуже складне завдання. Досить сказати, що грозоградові хмари можуть досягати потужності в кілька тисяч кубокілометрів і мати енергію аналогічної кільком десяткам атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі разом узятих. Вчені після багаторічних досліджень знайшли всередині цих грозоградових хмар зони зародження градових процесів, знайшли відповідні реагенти, головним з яких є йодисте срібло. Ці реагенти поряд з природними ядрами зростання градин стають конкурентами цих природних градин. Таким чином, суть методу активного впливу на градонебезпечна хмара полягає в створенні в окремо взятій хмарі додатково до природних зародків граду великої кількості штучних зародків, здатних вступати в конкуренцію за хмарну воду. На практиці, дана концепція реалізується шляхом внесення в хмару кристалізуючого реагенту AgJ за допомогою спеціальних протиградових снарядів і ракет, при внесенні якого при температурі -10 º виділяються порядку 1012 кристалів з одного грама піроскладу. Кристали протягом 4-10 хвилин можуть вирости до декількох міліметрів і стати зародками величезної кількості градин. Залежно від стадії розвитку хмари реагент вноситься безпосередньо в висхідний потік або у фронтальну периферію висхідного потоку. У розвиненій хмарі швидкості висхідних потоків невеликі. Піднімається тепле повітря в міру підйому охолоджується. На певному рівні відбувається конденсація водяної пари і утворення безлічі дрібних крапель. Продовжуючи підйом, дрібні краплі, зливаючись одна з одною, збільшуються в розмірі до декількох міліметрів і на рівні, що перевищує максимальну швидкість висхідного потоку, починають зависати, утворюючи зону підвищеної водності. Зародки граду, що потрапили в цю зону, стикаючись з переохолодженими краплями, обмерзають і швидко збільшуються в розмірах. В умовах обмеженої маси води, здатної накопичитися в хмарі при даній швидкості висхідного потоку, маса накопичилася води перерозподіляється між штучно створеним великою кількістю зростаючих зародків, в результаті чого жоден з них не досягає великих розмірів, а утворені дрібні градини при падінні встигають розтанути в теплій частини атмосфери. За ефект впливу приймається відсутність граду на землі або локальне випадання дрібного граду в разі розвитку градового хмари. У разі зрілої хмари - припинення випадання граду або значне зменшення його розміру до розмірів сніжної крупи, які не можуть приносити шкоду полях, садах, городах, будівлям, тваринам і т.п., і скорочення площі одноразової випадання граду.