Реформа приєднань до електромереж: сюжет вартий Агати Крісті

7 листопада Дмитро Вовк, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), оголосив про чергову перемогу.

Комісія прийняла постанову, яка спрощує правила приєднань споживачів до електромереж потужністю від 160 кВт до 5 мВт.

Спостерігачі завмерли в очікуванні стрімкого покращення рейтингу України у Doing Business, однак в цій історії не все так просто.

Чому рішення НКРЕКП дуже "особливе"?

Слід почати з того, що постанова була прийнята напередодні голосування за закон "Про ринок електричної енергії України", де вже закладалася погоджена та відшліфована модель приєднання споживачів до електромереж.

Дана модель проходила через багато фільтрів та експертних груп і базувалася на прозорості ціноутворення. Це саме те, чого не вистачає іноземним інвесторам у відносинах з обленерго у питаннях приєднання до електромереж. Детально про це я писав у статті "Як приєднатися до електромереж без "чайових".

Модель погодила і навіть підтримала НКРЕКП. Єдиним каменем спотикання була вартість ставки за 1 кВт приєднуваної потужності. Ліцензіати і НКРЕКП наполягали на методології, яка закладала у вартість ставки певну "премію". Незалежні експерти та громадськість наполягали на тому, що "премія" — це зайве.

Уся "гра" зводилася до того, прописувати у законі тонкощі розрахунку ставки, і тоді "премію" вже ніяк не закладеш, чи залишити це питання на розсуд регулятора, і тоді на рівні підзаконних актів можна прописати "чайові".

Питання вийшло у публічну площину і саме на цьому етапі на сцені з'являється постанова НКРЕКП про 5000 кВт, яку як перемогу ретранслюють усі реформатори.

Сама постанова не така погана, тільки є одне але: це невелика жертва у великій грі збереження шалених "чайових" від ринку приєднань. Суть у тому, що постанова спрощує життя лише близько 10% приєднань — саме стільки приєднань відбувається у діапазоні від 160 кВт до 5000 кВт.

Крім того, вартість усередненого 1 кВт приєднань обіцяє бути далеко не дешевою. Раніше НКРЕКП розглядала запровадження подібної схеми за умови встановлення додаткової абонплати за використання приєднуваної потужності.

Іншими словами, в очах пересічних спостерігачів постанова НКРЕКП "нарешті вирішила болючу проблему приєднань до електромереж". І тепер саме час тихо займатися "коригуванням" законопроекту.

В одній з останніх версій правок до законопроекту ми знайшли ось таку формулу: (110(150)/(20)10(6) кВ та 110(150)/35(20)/(20)10(6) кВ). Може здатися, що це чисто технічні речі. Справді, хто з нормальних людей може подумати, що в цьому наборі цифр закладені аж дві схеми для заробляння грошей на приєднаннях?

Перша схема — законодавче закріплення переведення всієї електромережі України на клас напруги 20 кВ. За прибутковістю цей проект — те саме, що провести кілька чемпіонатів "Євро-2012".

Друга схема — самі "чайові" за 1кВт приєднуваної потужності. Ось так легким рухом "технічних змін" можна узаконити схеми на зразок "Роттердам+".

Словом, боротьба за приєднання до електромереж триває.

Як ми повідомляли на нашому сайті, минуло вісім років з дня загибелі малолітнього Дениса Горбатюка у приміщенні трансформаторної підстанції по вул. Толубка у місті Новограді-Волинському, що знаходилася на балансі Новоград-Волинського РЕМ. Хлопчика було вражено струмом, у наслідок чого він загинув. Відчинені двері та відсутність на них навісного замка не перешкоджали несанкціонованому доступу до вказаного приміщення сторонніх осіб та не відповідали відповідним вимогам в частині відсутності цілісного огородження та перебували у прямому причинo-наслідковому зв'язку із подією нещасного випадку із неповнолітнім.

На даний час працівники Новоград-Волинського РЕС "ноги збивають" намагаючись упіймати причетних до крадіжки мастила з їх технологійчних об'єктів, навіть винагороду за інформацію пропонують. Але зважаючи на те, що крадіжки продовжуються, "стучати" за гроші ніхто не поспішає. Мабуть не користуються вони авторитетом та довірою у населення.

Нагадаємо, що Новоград-Волинський РЕМ є підрозділом ПАТ “Житомиробленерго”, якому належить енергетична система Житомирщини. Про всі особливості діяльності даного підприємства можна прочитати у матеріалах журналістського розслідування Тараса Боросовського, опублікованого на сайті corrupt ua, ознайомитися з публікацією Ви можете ТУТ.