Кіберполіція: в групах смерті перебуває близько 30 тисяч українців

Жахливий флешмоб, який закінчується смертю, охопив в останні місяці український сегмент інтернету. У соціальних мережах виявлено групи, які під виглядом невинних бесід обробляють дітей, змушуючи їх робити суїцид.

Фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою.

Адміністратор групи схиляє дитину до виконання «квестів» - в кілька етапів. Завдання починаються від найпростіших і по наростаючій - до нанесення самому собі каліцтв, заподіяння болю і до фінального завдання: покінчити життя самогубством. Самокатування повинні зніматися на відео, а в подальшому адміністратори груп продають відео реальних самогубств або заливають їх в мережу Darknet.

Зараз відомо про два факти суїцидів дітей - в Івано-Франківську і в Маріуполі.

Школярку з Херсона батьки і поліція шукали три дні і знайшли у друзів, де вона ховалася від груп смерті. Допомогла знайти дитину молодша сестра, яка повідомила батькам, що дівчинка вступила в гру і її повинні вбити.

Медики з Івано-Франківська змушені були звернутися в поліцію, коли до них потрапила дитина, на руці якої було вирізано лезом напис «Синій кит».

В Ужгороді водій став свідком спроби групового суїциду школярів.
"Я їхав на зелене світло, і помітив чотирьох школярів, які, закривши очі, трималися за руки - і тут ні з того, ні з сього вони перебігли мені дорогу. Це були, здається, три хлопці і одна дівчина - вона дала команду. їм було приблизно по 12-13 років ", - розповів свідок Олександр Маріаш.

«Дві дівчинки пішли з дому, тому що отримали останнє завдання в «групі смерті»: стрибнути з багатоповерхівки, - написав на своїй сторінці в Facebook Андрій Крищенко, начальник ГУ Національної поліції в м.Києві. - На щастя, одну ми швидко знайшли. На пошуки іншої було задіяно понад 200 співробітників поліції: знайшли через кілька годин на 16 поверсі будинку з ознаками переохолодження. На руках і ногах - вирізані малюнки, символи, слова ».

Тему дитячих суїцидів почали обговорювати будинку на кухнях і на телебаченні, а в справу вже втрутилася кіберполіція.

Заступник начальника управління департаменту кіберполіції Олександр Паламарчук розповів, як поліцейські борються з дитячими суїцидами і небезпечними групами в мережах.

- Чи можна якось захистити себе в інтернеті?
- До інтернету потрібно ставитися, як до дороги. Водії та пішоходи повинні знати правила дорожнього руху, перш ніж користуватися автомобілем або переходити вулицю. Є мінімальні критерії, щоб себе убезпечити. Інтернет – точно така ж річ. Правила дуже прості – не довіряти спочатку підозрілим сайтам, сайтам з протиправним контентом або порнографією, уважно ставиться до своєї роботи в мережі і до людей по інший бік монітора. Пам'ятати, що за фото красивої дівчини або доброї тітоньки може бути хто завгодно. Не вчиняти ніяких протиправних дій. Пояснити дитині правила користування інтернетом, поставити послугу батьківського контролю, регулярно перевіряти його браузер – куди заходить дитина в інтернеті, з ким спілкується.

- Олександр, як багато дітей сьогодні «грає у китів»?
- В соціальних мережах ми виявили понад 500 таких груп, орієнтованих на український сегмент Інтернету. У них перебуває близько 30 тисяч українців за нашими підрахунками. Це не обов'язково діти – коли інформація про групи пішла в ЗМІ в такі групи почали вступати й дорослі, щоб побачити, що там відбувається.

- Звідки прийшли ці смертельні ігри і який в них сенс?
- Наскільки нам відомо, суїцидальні ігри з'явилися в соціальних мережах в Росії, але точно сказати не можу. Проти дітей грають досвідчені дорослі, можу припустити навіть, що кваліфіковані психологи. Вони майстерно підводять дитину до того, щоб наносити собі каліцтва, а потім вчинити самогубство. Адміністратори таких груп продають такі відео через спеціальні сайти – наприклад, через той же Даркнет. Це приватна мережа з якої звязок встановлюються тільки між довіреними користувачами з використанням нестандартних протоколів і портів. Відео реальних самогубств коштує чималих грошей, ось на наших дітях і наживаються досвідчені психологи.

- Що робить кіберполіція?
- Спочатку виявляємо такі групи, встановлюємо адміністраторів і так званих «поводирів», які ведуть цю групу. Збираємо по цим людям матеріали, направляємо в слідчі органи – якщо виявляється, що адміністратори і поводирі перебувають в Україні.

Групи блокуються через адміністрації соц мереж, навіть без рішення судів. Але вже помічено, що як тільки нам вдається закрити одну групу, відразу ж відкривається інша група, з іншою назвою, і всі учасники перекочовують туди, продовжуючи гру.

Зараз цим займається не тільки Кіберполіція, але і ювенальна служба.

- Що ж робити?
- Обмежити доступ до таких груп ми не можемо. Тому найкращий варіант – підключати навчальні заклади і говорити про це, щоб донести інформацію до вчителів, батьків. Тобто, вести профілактичну роботу. Зазвичай діти вступають в такі ігри, коли батьки дуже зайняті роботою, їм не вистачає часу на дитину, в сім'ї немає довірчих відносин. А інтернет – це глобальна мережа і тут є своя специфіка спілкування і поведінки. Тут можна познайомитися з ровесником, мило спілкуватися і не знати, що по іншу сторону монітора сидить зовсім не 15-річний хлопчик, а дорослий дядько зі своїми планами. Тому з дитиною треба говорити, треба розповідати, що таке інтернет, що можна викладати в соціальних мережах, а що не можна.

- Мені не зовсім зрозуміло, як можна схилити людину, нехай і маленьку, завдавати собі каліцтва?
- Дуже просто – адміністратори і поводирі перед грою промацують ґрунт і ведуть підготовку. Звичайним шляхом дитині можна сказати, що її ніхто не любить, ніхто не розуміє, вона не потрібна. Мама вилаяла, змусила щось зробити по будинку – ось і прецедент. Таким чином дитину змушують вступити в гру, де, мовляв, є такі ж нещасні, як вона. Далі йде квест із завдань, дитину ламають психологічно, ставлячи завдання прокинутися о 4 ранку, не їсти, йти з дому, надсилати свої фото. Далі йде ще одна стадія обробки – підлітка беруть «на слабо», шантажують, погрожують, схиляють інших учасників групи для стеження за дитиною, паралельно переконуючи, завдавати собі каліцтва. Хочемо зазначити, що такі загрози не носять реальний характер. Плюс до всього, можуть телефонувати дитині на телефон. Заключний етап – переконати дитину, що смерть це єдиний вихід, після смерті стане легше, якщо щось зробить з собою, то її сім'я не постраждає. Все дуже по-різному і в кожному випадку індивідуально. Чесно кажучи, такого тиску не те що дитяча психіка не витримує, а і далеко не кожен дорослий здатний все це пережити.

- Як батькам дізнатися, що їх дитина в грі?
- Я б радив звернути увагу на поведінку – підлітки які грають стають похмурими, замкнутими, нехтують своїм зовнішнім виглядом, починають розміщувати в соціальних мережах похмурі і депресивні картинки і статуси. Звичайно, це можна пов'язати і з перехідним періодом або першою любов'ю, але насторожитися і приділити увагу дитині необхідно. Особливу увагу приділіть записам дитини в інтернеті – нехай питання, чи варто читати пошту або листування дитини для вас не виникає. Відповідь одна – сьогодні це вже необхідно. Тому сміливо цікавтеся акаунтами в соціальних мережах, читайте пошту, спілкування в групах, слідкуйте з ким дружить дитина, в яких групах перебуває, що за контент там поширюють.



Тривогу потрібно бити, якщо у дитини з'являються рани, порізи, опіки, шрами.У разі їх виявлення – з'ясовувати обставини, при яких вони з'явилися. Особливу увагу потрібно звертати на пошкодження різного роду у формі кита. Якщо ви помітили щось, що Вас насторожує, ми радимо перекрити доступ в інтернет, поговорити з дитиною – не тиснути, не кричати, а постаратися налагодити контакт. Потрібно звернутися до психолога. Про групу можна повідомити в Національну поліцію України або звернутися в департамент кіберполіції, а також поінформувати адміністрацію соціальної мережі про наявність такої групи.

- Крім суїцидальних груп, які ще небезпеки можуть підстерігати дітей в інтернеті?
- Дитину можуть підстерігати все ті ж ризики, що і дорослу людину – шахраї, збоченці, аферисти, педофіли. Такі моменти потрібно контролювати. Діти більш довірливі та сприйнятливі в соціальних мережах, ніж дорослі. Можуть охоче вірити незнайомим людям, викладати свої особисті дані, фотографії, давати адреси і телефони незнайомцям, до них легше втертися в довіру. Коли батьки розповідали дітям про те, що не можна відкривати двері незнайомим людям, зараз варто адаптувати стару-добру пораду і поговорити з дитиною про те, що можна, а чого не можна робити в інтернеті.

Автор
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )
Виклад
( 0 оцінок )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образи; пряме порівняння з іншими конкуруючими компаніями; розміщення посилань на сторонні ресурси Інтернету; реклама та самореклама, заяви, пов'язані з діяльністю компанії.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Актуальність
0/12
Виклад
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати