На чистий четвер “приманювали” гроші і відганяли смерть

Триває Страсний тиждень напередодні Великодня. І кожен день має своє значення та традиції. Сьогодні – Чистий четвер, тож що треба робити в цей день, щоб бути здоровими і красивими.

У нинішньому 2017 році Чистий четвер припадає на 13 квітня. Прикмети цього дня напевно стануть в нагоді тобі, коли ти прийматимеш душ, прибиратимеш оселю або стригтимеш волосся.

Чистий четвер: прикмети про купання

Головна прикмета Чистого четверга, звичайно ж, пов’язана з купанням до світанку.

Сонце цього дня символізує не просто початок нового дня, а й оновлення і початок нового періоду в нашому житті, що дарує Всевишній. А тому зустрічати його належить чистими як душею, так і тілом.

Ми очищали душу протягом Великого посту перед Велкиоднем. Чистий четвер передбачає ритуал очищення тіла. Адже вважається, що вода в цей день має справжню магічну силу.

Того, хто встигне викупатися або хоча би вмитися до схід сонця, протягом року хвороби обходитимуть стороною. І разом із сонячними променями в очищене тіло увіллються добрі й чисті думки.

Чистий четвер: звичаї, пов’язані з волоссям

Якщо в Чистий четвер зістригти кінчики волосся, то воно добре ростиме і стане пишним, красивим і здоровим.

Саме з цією метою в Чистий четвер прийнято стригти немовлят уперше.

Чистий четвер: прикмети про прибирання

Не менш важлива прикмета Чистого четверга напередодні Великодня стосується генерального прибирання в оселі і великого прання.

Сама назва дня говорить за себе. У Чистий четвер житло має повністю звільнятися від накопиченого сміття та непотребу, щоби протягом усього року дім був чистим від негативу, образ, сварок, скандалів і пристріту.

Мити і підмітати оселю потрібно від найдальших кутів до порога, а брудну воду виливати за межами житла в таке місце, де нічого не росте – на дорогу або на голе каміння. При цьому слід думати, що з брудною водою і сміттям із дому йдуть неприємності.

Існує прикмета, що під час прибирання в Чистий четвер можна знайти давно загублену річ.

Також цього дня потрібно випрати всі речі: одяг, постільну білизну, скатертини, рушники і фіранки, бо вважається, що до приходу Великодня в домі радіють усі речі, і вони також мають бути чистими.

Після Чистого четверга до самого Воскресіння Христового та під час святкування Великодня прибирати в домі не можна. Вважається, що прибиранням можна “засипати сміттям очі Христу, що лежить у труні”

Чистий четвер: прикмети про четвергову свічку

Якщо в Чистий четвер після служби в церкві вдасться донести полум’я ритуальної четвергової свічки до дому, не загасивши його, то воно вбереже оселю від пожеж, а членів родини – від хвороб.

Прикмети на Чистий четвер про гроші

Після Чистого четверга не можна нікому позичати гроші та цінні речі, щоб багатство не покинуло дім.

Щоб гроші вдома не переводилися, існують замовляння на Чистий четвер пошепки тричі перерахувати всю наявну готівку, причому робити це потрібно потайки від чужих очей.

Якщо у воду покласти монети і помити цією водою в Чистий четвер вікна та двері, то рік буде прибутковим.

Але існує й інша прикмета: у Бога можна просити благополуччя, удачі і навіть нову роботу. Проте безпосередньо грошей і багатства просити не можна, адже Ісус завжди був вище за матеріальні цінності.

Чистий четвер — це день весняного очищення.

Ще вдосвіта, до східсонця селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір’ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. В саду і на городі господар згрібав на купу торішнє листя, бадилля бур’янів та сухе ріщя і підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти і всякої нечисти». Робилося це з спеціяльним закликанням:

«Смерте, смерте, іди на ліси,
іди на безвість, іди на моря.
І ти, морозе, великий і лисий,
не приходь до нас із своєї комори.
Смерть з морозом танцювала,
танцювала і співала,
і за море почвалала!»

Існує повір’я, що в Чистий четвер, до східсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. Отож: хворі люди купалися, бувало, вночі — «поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. Викупавшися, хворий набирав з свого купелю відро води, ніс ту воду на перехресну дорогу і виливав — «щоб там усе лихо зоставалося». А дехто ще й примовляв:

«Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки, в ніжки і в живіт трішки».

За християнським вченням у цей день пізно ввечері один з дванадцяти учнів – горезвісний Іуда – за тридцять срібників продав свого вчителя Ісуса Христа, якого й розіп’яли. Тому вважали,що в четвер оживають усі зловісні гади і плазуни. Відтак люди намагалися в цей день обов’язково вмитися або скупатися, тобто очиститись від гріхів.

У Чистий четвер господині, поруч з іншою роботою, готували сіль для великоднього столу. Вони брали грудку солі, загортали її в ганчірку і клали у піч. Коли ганчірка вже обгорить, сіль збирали і зберігали до Великодня. Вранці на Великдень, як прийдуть, бувало з церкви і сядуть за стіл розговлятися, господар клав цю сіль на хлібину і все це ставив на покутті під образами. Цю сіль зберігали і давали худобі при шлункових недугах.

Ввечері в церкві відправляються «Страсті». Колись у наших селах, та і по містах, люди намагалися зберігати урочистий спокій і додержувати тиші: ні сміху, ні співів, ба навіть голосних розмов на вулицях в час, коли в церкві читалися євангелії, чути не було. Стоячи в церкві під час читання євангелії, не можна куняти, бо «нечиста сила занесе в пекло».

Люди, повертаючися з церкви, намагалися донести додому «страсну» свічку так, щоб вона не погасла. Для цього робили спеціальні ліхтарі з кольорового паперу або фарбованого скла. Червоні, сині, зелені ліхтарі у формі зірки, місяця або церкви були колись гарною оздобою цього вечора.

Полум’ям страсної свічки випалювали (вірніше — викопчували сажею) хрест у хаті на сволоці — «щоб лиха нечисть хату минала». Цей хрест залишався на сволоці до «Рахманського Великодня»), але не скрізь. Так на Харківщині, в слободі Критській було повір’я, що страсний хрест — «корисний на випадок пожежі», а тому його не стирали аж до наступного Чистого четверга.

Хворі на пропасницю шкребли сажу з «страсного хреста», розводили в свяченій воді і пили, як ліки.

Якщо полум’ям страсної свічки випалити хрест на воротях, то в двір не забіжить «поганий собака», тобто «нечиста сила», що в цей вечір бігає по землі, взявши на себе таку подобу.

Хто дуже хотів бачити відьму, той в кожний четвер Великого посту робив борону з осикового дерева, а в Чистий четвер кінчав її. Прийшовши з церкви додому, йшов з запаленою свічкою в коровник, сідав за тією бороною і тоді міг би бачити відьму, якби вона прийшла до нього в коровник. Протягом усього посту, що четверга, кидали на горище по одному поліну дров, а в Чистий четвер цими дровами палили піч і сподівалися, що відьма прийде до хати просити вогню.

Прийшовши з церкви, йшли з свічкою в стайню і там ніби бачили домовика. Так само ходили в клуню і в комору. Страсна свічка в народному віруванні, як бачимо, мала велику магічну силу. Крім того, народ вірив, що ця свічка в скрутний час стає людям у пригоді; її запалювали перед святими образами, коли на мешканців дому нападав страх. Так, під час великої грози запалювали страсну свічку, «щоб грім хати не спалив». Тому страсна свічка ще називалася «громичною» або «громицею». Запалювали цю свічку і при тяжкій хворобі людей або худоби, а також під час тяжких пологів; давали в руки вмираючому. Пасічники з цією свічкою ходили до бджільника. В день Стрітення, коли «зима з літом зустрічається», запалювали «громичну» свічку — «щоб літо зиму побороло». Від цього Стрітення ще називається «Громицею».

Страсні свічі селяни лили самі, бо «трудова свіча лучче Богові вгодна». І лили їх такими, щоб вистачало надовго — бувало свічі «в два аршини довжиною і до десяти фунтів вагою». «Особливо велику силу має свічка, що горіла дванадцять Страстей — з року в рік. У кого є така свічка, той собі хату де схоче поставить, і всяке господарство буде йти йому добре, і не пристане до нього ніяка нечисть. Тільки треба ту страсну свічку розтоплювати в каганці і обкурювати нею всі статки». Так думали в слободі Біло-Куракинській на Харківщині; в інших місцях України вимоги до страсної свічки були скромніші. Вважалося, що як свічка горіла в церкві три роки вряд на Страстях під час читання євангелій, то така свічка вже мала достатню чарівну силу, щоб «берегти хату від усього злого».

На Чистий четвер на Поділлі хлопчаки робили дерев’яні стукалки; їх називали також «довбешки» або «калатала». Як тільки задзвонять при читанні євангелії дзвони, хлопчаки починали стукати у дзвіницю, якщо вона дерев’яна, в ограду або в дошки — щоб «відганяти нечисту силу». Це стукання повторювалося кожний раз, коли починали гудіти дзвони, і уривалося разом з ними, триваючи таким чином до кінця Страстей.

У Карпатах чистий четвер називали ще “живим”, а тому гуцули з цієї нагоди розпалювали вогонь і тримали його доти, доки не вигонили тварин на пасовиська. Ним окурювали домашню скотину від злих духів. Ввечері після відправи у церкві люди запалювали свічки і намагалися принести “живий” вогонь до хати ,щоб зробити кіптявою на сволокові чорний хрестик

«Є такі селяни, особливо жінки, що, починаючи з Чистого четверга і аж до Воскресіння Христового, нічого не їдять, а є такі, що й води не п’ють. Роблять це найчастіше згідно з обітницею, що дається під час хвороби»

«На Чистий четвер приносять на Страсть фляшки з сметаною і, коли дзвонять на євангелію, вони ковтають фляшкою, роблять масло, аби через цілий рік робилося». На Покуті у Великий четвер дівчата заворожують собі красу. Вони збираються перед світанком на берегах рік та озер і там дожидаються сходу сонця. Як тільки сонце вийде з-за обрію, дівчата роздягаються, розпускають коси і стрибають у воду, примовляючи:

Водане, на тобі русу косу, Дай мені дівочу красу!