• Головна
  • Боєць 30-ї бригади Олександр Швецов: "Коли зазнаєш важких травм, життя не закінчується, можна жити активно, не розкисати і не впадати в депресію"
16:16, 18 серпня 2018 р.
Надійне джерело

Боєць 30-ї бригади Олександр Швецов: "Коли зазнаєш важких травм, життя не закінчується, можна жити активно, не розкисати і не впадати в депресію"

Олександр Швецов

Олександр Швецов

23 липня на найвищу гору України піднялася команда з 13 осіб. Всі ці люди причетні до створення Будинку ветерана, який цієї осені мають відкрити в Житомирі.

Київські координатори Оксана Гаврилюк і Ярослав Павловський, відома волонтер, регіональний координатор проекту Юлія Толмачова, ветерани Володимир Лагута та Віктор Камлук, контролюючий будівельні роботи Микола Коляда, психолог Наталя Харитонова і група первинного психологічного контакту - Максим Ступінков, Василь Піддубний та Олександр Швецов, який на війні втратив ногу. Ніхто не здався, все дійшли до вершини.


Місяць тому Олександр увійшов в команду, яка відновлює в Житомирі будівлю, де вже цієї осені розміститься Будинок ветерана. Головне завдання людей, які будуть в ньому працювати, - встановити перший психологічний контакт з людиною, яка повернулася з війни, бійцем, який отримав тяжке поранення або став в результаті інвалідом.

- Про свої проблеми потрібно розповісти, вимовити їх, - пояснює Оксана Гаврилюк. - Але довірою у ветеранів користуються колишні військовослужбовці, волонтери, які максимально з цим пов'язані, і дружини ветеранів. Ось вони і будуть працювати в Будинку. Ідея створити таке місце для хлопців виникла у нас після презентації книги фотографій Дмитра Муравського "Через війну". Коли ми побачили, як хлопці згадували пережиті разом події, як вели себе з Ксюшею Кізіло, дружиною свого загиблого друга, як розкривалися під час бесід, зрозуміли, що їм потрібно створювати такі умови. Ми вивчили досвід датчан, американців, ізраїльтян і зрозуміли, багато не треба. Необхідно місце, куди можна прийти, де буде затишно і спокійно. І де буде з ким обговорити найважливіші питання, які виникають після повернення з війни додому. А це: пошук свого місця в житті. Дати ветерану роботу без психологічної реабілітації не виходить. Про це свідчить досвід багатьох країн. Важливо працювати з сім'єю ветерана. Рідні чекають туж людину, яку проводжали на фронт. Але ніхто не повертається звідти колишнім. І це важливо розуміти. Також у нас будуть курси для сімей загиблих хлопців, тренінги для жінок ветеранів, навчальні програми для представників місцевої влади, адже чиновники повинні працювати з учасниками бойових дій, а не боятися їх і уникати спілкування. Цієї зими ми провели в Житомирі акцію "Особи Миру", коли на зупинках громадського транспорту з'явилися портрети місцевих хлопців, які в той час перебували на передовій, міські чиновники її активно підтримали і з цікавістю вислухали ідею про створення Будинку ветерана. З тих пір ми і працюємо над цим проектом, до якого приєдналися багато бійців, які пройшли війну, які добре знають, з якими проблемами їм довелося зіткнутися. І дуже раді появі в нашій команді Саші Швецова.



Команда, яка втілює проект "Будинок ветерана" в Житомирі в життя, під час підйому на Говерлу

- Ви вважаєте, що є необхідність у створенні Будинків ветерана по всій країні?

- Це крута ідея! Хочеться, щоб все задумане стало реальністю спочатку в Житомирі.

- Є у вас ще мрія, яку ви обов'язково повинні виконати?

- Може, я відповім банально, але хочу побачити Європу у нас в країні. Щоб діточок загиблих хлопців держава підтримувала, як це належить, щоб країна нарешті змінилася на краще і відрізнялася позитивом, щоб у всьому світі нас знали за хорошими новинами, а не за трагічними.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#30бригада #Новоград
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...