Небезпека трудової імміграції українців

У нас не прийнято в Україні говорити про трудову імміграцію. Українська влада просто намагається не помічати її, або, якщо і згадує, то говорить про неї якимись міфічними гаслами про безвізовий режим, який взагалі не має ніякого відношення до трудової імміграції.

Для легальної роботи за кордоном потрібна трудова віза при будь-якому безвізовому режимі. Але ось МОМ (Міжнародна організація з міграції) зробила дуже гарний звіт по трудовій імміграції українців. При цьому використовувала не тільки публічні дані, але і опитування гастарбайтерів в різних країнах світу, і опитування самих українців, які ще в Україні.

Перший висновок, який можна зробити з цих опитувань — багато українців хочуть виїхати на заробітки за кордон, хоча розуміють всі складнощі та труднощі роботи за кордоном.

Згідно з даними МОМ легально за кордоном працює близько 690 тис. українців. При цьому близько 300 тис. опитаних заявили, що збираються найближчим часом виїхати на заробітки за кордон.

Серед опитаних молодих людей у віці 18-29 років близько 63% висловилися, що хочуть виїхати на роботу за кордон. Тенденція по зростанню трудової імміграції наростає в Україні. І це добре помітно по нашій економіці.

Складно оцінити нелегальну кількість українських гастарбайтерів. Але згідно з опитуванням IOM близько 30-40% українців працює за кордоном нелегально. При цьому велика частина з них працює, як правило, на сезонних роботах, де показник нелегальних працівників може досягати 50-60%.

Якщо визнати правдивість відповідей респондентів, то можна сміливо сказати, що реально за кордоном працює близько 1-1,2 млн. українців.

Що найцікавіше, і це відзначають і експерти МОМ, українські гастарбайтери найекономніші. Вони близько 60% своїх заробітків відкладають, щоб або накопичити на майбутнє, або вислати додому. Тоді як, наприклад, албанці тільки 30% своїх заробітків відкладають на майбутнє. В результаті такої ощадливості українці стали просто-таки ідеальним джерелом припливу валюти в Україну.

Як не складно здогадатися, велика частина грошей, які українські заробітчани перераховують в Україну, використовується для забезпечення життя сімей та рідних, які залишилися вдома. Тільки близько 25% перерахованих грошей від заробітчан надходить на банківські депозити в Україні. Тут варто сказати, що раніше цей показник був більше, але згідно з опитуванням IOM, багато наших заробітчан після "реформ Гонтарєвої" не довіряють українським банкам. І тому, знову ж таки згідно з опитуванням, близько 60% своїх заощаджень вони зберігають в іноземних банках або у вигляді готівкової валюти. Немає довіри, немає і грошей.

Дуже цікаве запитання задавали під час інтерв'ю представники МОМ нашим заробітчанам: скільки вони хочуть накопичити грошей, щоб можна було повернутися в Україну. Велика частина назвала цифру в $200 тис. Ось така мрія у наших людей.

Варто зауважити, що близько 60% з них не налаштовані, а 19% ще не визначилися, і тільки 21% твердо вирішили залишитися за кордоном. Але головним чинником, який може змусити українських заробітчан повернутися на батьківщину, наявність роботи.

Більше 70% всіх опитаних українських зарабітчан заявили, що вони не виїхали б з України, якби була гідна праця і зарплата. І тільки 4% з опитаних виїхали на роботу за кордон з етнічних і моральних факторів. Так що, як бачите, їх можна повернути на батьківщину, але тут виникає питання: а чи потрібно це робити?

За офіційними даними за 2015 р. українські заробітчани переказали додому близько $5 млрд. за офіційними каналами (банківські перекази і міжнародні платіжні системи). Але згідно з інформацією МОМ, більше половини грошей наші люди передають "з рук у руки" у вигляді готівки. Тому можна сміливо сказати, що загальна сума валюти, що надійшла в Україну в 2015 р. близько $9-10 млрд. І це не кредити МВФ, які треба повертати, а інвестиції в економіку України.

Як це не парадоксально звучить, але саме українські гастарбайтери зараз найголовніші інвестори в Україну. За весь період з 1992 по 2015 роки загальна сума прямих іноземних інвестицій в нашу країну склала $43 млрд. У найуспішніший 2007 р. загальна сума прямих зарубіжних інвестицій склала близько $12 млрд, а в 2015 р. всього $3 млрд. Виходить, що Україні вигідно, щоб як можна більше українців працювала за кордоном. Це головна надія на приплив валюти.

Згідно з дослідженнями IOM, найвищі заробітки українських заробітчан в США і Канаді, в ЄС менші, а найнижчі — у країнах СНД. Але, в цілому, виходить, що в середньому один український гастарбайтерів заробляє в місяць близько $2 тис. Це без урахування податків та відрахувань.

Але, в будь-якому разі, в Україні забезпечити таку зарплату складно, навіть через двадцять-тридцять років. Тим більше що велика частина українських гастарбайтерів працює простими робітниками на будівництві або в торгівлі. Дуже багато наших жінок працює нянями або санітарками. І тільки близько 5% українців працюють як висококваліфіковані фахівці у фінансовій або ІТ сфері. Але ринок попиту в ЄС або США формуємо не ми, нам доводиться пристосовуватися.

І ось тут завдання для української влади, якщо вони не можуть забезпечити українців гідною роботою, то потрібно вирішити проблему легальної роботи за кордоном. Вже давно назріла проблема, щоб уряд України провів переговори з Польщею та Чехією про легалізацію праці гастарбайтерів і створив умови для масової трудової імміграції у ці країни. Бо ці країни зараз найбільш популярні у наших потенційних заробітчан, які хочуть поїхати на роботу за кордон. У перспективі було б добре вирішити проблему і трудової імміграції в Німеччину, США, Канаду. Це найвигідніші країни для наших працівників, але з цими країнами буде складно домовитися щодо легальної трудової імміграції. Але це потрібно робити. Проблема очевидна.

За інформацією МОМ близько 3,7% будинків і квартир в Україні пустують в результаті того, що їх жителі працюють за кордоном. Це небагато, як може здатися, але, якщо не узаконити трудову імміграцію зараз, потім буде пізно і складно це зробити.

Нагадаємо, що новоград-волинці які бажають виїхати на роботу до Польщі мають можливість вивчати польську мову на курсах іноземних мов компанії "ЛЕҐАНС".