Інтерв’ю з учасником "Піккардійської Терції" напередодні концерту у Новограді-Волинському

Напередодні, сольного концерту вокальної формації «Піккардійська Терція» у Новограді-Волинському, який відбудеться 17 червня – у Гарнізонному Будинку офіцерів, редактор сайту Новоградa-Волинського 04141.com.ua Сукач Олександр провів інтерв`ю з одим із учасників відомого акапельного колективу Ярославом Нудиком.

• Як виникла вокальна формація «Піккардійська Терція», хто до неї входить?

Наступного року наша формація відзначатиме 25-річчя. Датою свого дня народження вважаємо день нашого першого публічного виступу. А відбувся він 24 вересня 1992 року у Львівському національному університеті ім. І. Франка. Відтоді склад «Терції» змінювався лише одного разу - 1996 року, коли на місце Андрія Базиликута прийшов Андрій Шавала. А так, то всі ми уже майже чверть століття на одній сцені, в одній творчій сім’ї.

• Що значить термін «Піккардійська Терція»», чому було обрано саме таку назву?

Коли ми міркували над назвою колективу, хотіли вкласти в неї позитив та оптимізм, бо саме це від початку прагнули нести людям своєю творчістю. «Пікардійська терція» - це термін авторства знаменитого українського композитора Анатолія Кос-Анатольського. Означає цей термін наступне: «мажорний зворот у фіналі музичного твору». Але ми вирішили внести у формулювання класика власну родзинку – і подвоїли літеру «К».

• Які найвищі досягнення колективу за період його діяльності?

Мабуть, найважливішим є те, що ми усі ці вже майже 25 років зуміли зберегти колектив. Ми досі активно концертуємо – і Україною, і світом. На щастя, усюди маємо для кого співати. А все інше – це просто історія, просто творча біографія нашої формації.

• Після Вашого виконання пісні «Плине кача по Тисині» під час реквієму за загиблими учасниками Революції гідності, для більшості українців Ви стали дійсно «народними артистами», чи відзначили Вас на державному рівні з даного приводу?

А ви вважаєте, що нас повинні були відзначити за це?... Реквіємом за героями Небесної Сотні, а згодом – і за героями війни на сході України цю пісню зробив український народ. У нашому репертуарі «Кача» уже 14 років. Вона виходила у двох наших альбомах: «Ельдорадо» і «Антологія. Том 2. Фольк». Коли ми брали «Гей, плине кача…» у свій репертуар, думали, що це лемківська народна пісня. І лише недавно, уже після трагічних подій на Майдані, з’ясувалося, що пісня - закарпатська. Написана вона була перед Другою світовою війною – в пам'ять про молодих січовиків-оборонців Карпатської України, які загинули у селі Красне Поле, що під Хустом. Тисина – річка Тиса. «Качка» в українській символіці означає материнство. А сама пісня – це звернення хлопців, які загинули, до своїх матерів.

• Якщо в Україні в даний час твориться нова історія (в зв’язку з революцією), яку роль ваш колектив відіграє у цьому процесі?

Надіюся, що якась роль нам та й дістається. Наша головна місія – співати, нести людям у пісні емоції, настрій, підтримувати, підбадьорювати, надихати… Зрештою, ніхто із нас нічим іншим не займається: наше суспільне життя – то «Піккардійська Терція»: пісні, концерти, гастролі.

• Під час загальновідомих подій на Донбасі, чи доводилося виступати Вам в зоні АТО для військовослужбовців?

Ми неодноразово витупали у військових частинах, на полігонах, у госпіталях… Коли тільки розпочалися трагічні події на сході, у травні 2014-го мали сольний концерт у Донецьку. Уже тоді це було доволі ризиковано, але ми не скасували цього виступу, бо розуміли, що людям потрібна наша музика, пісня.

Візити артистів, як і всіх добрих людей, до наших солдатів – надзвичайно важливі. Таке спілкування є для них певною розгрузкою, переключенням від того, що відбувається на фронті. Війна – це завжди страшно… Хлопцям, які пройшли війну, треба допомагати не тільки ліками чи фізичною реабілітацією – їм треба лікувати душі. І якщо ми, артисти, можемо у цьому допомогти, - це наш обов’язок, наш внесок у загальну справу, у перемогу. Зрештою, хіба зараз можливо стояти осторонь подій в Україні?

•  Які пісні з Вашого репертуару пролунають під час виступу Новограді-Волинському? Чим «Піккардійська Терція» здивує новоград-волинців?

17 червня привеземо у Новоград-Волинський багато нових пісень. Зрештою, це буде абсолютно нова програма, яку ще мало де чули і яку тільки цього літа починаємо презентувати на концертах. Саме ця програма невдовзі стане основою нашого нового компакту, який вийде напередодні 25-річчя «Терції».

• На скількох мовах лунають Ваші пісні, які найулюбленіші?

У нашому репертуарі є пісні на 12-ти мовах. Переважають, звісно, україномовні. А виокремлювати улюблені пісні неможливо. Усі понад триста пісень, які стали частиною нашого репертуару за майже 25 років, - для нас наче діти. А хіба можна сказати, що одну свою дитину ти любиш більше, ніж іншу?

• Що Ви б хотіли побажати новоград-волинцям?

Миру, а також - віри, надії і любові! А ще - терпіння та розуміння, що рано чи пізно життя стане кращим, спокійнішим і більш гармонійним.

Дякуємо за приділений час, зустрінемося 17 червня – у Гарнізонному Будинку офіцерів.