Чи має право військовослужбовець займатися підприємницькою діяльністю?

В особистому повідомлені у соціальній мережі Фейсбук, один із військовослужбовців звернувся з проханням роз'яснити чи має він право займатися підприємницькою діяльністю. Звичайно з мого боку послідувало зустрічне запитання, з метою встановлення дійсного відношення до служби. Як виявилося, чоловік у вільний від роботи час хоче надавати послуги з ремонту автотранспорту, а бізнес зареєструвати на своїх родичів. Вирішено, надати повну юридичну консультації, можливо вона буде корисна й іншим читачам.

Отже, ще 07 лютого 1991 року набрав чинності Закон України "Про підприємництво", який чинний, з відповідними змінами, і понині. Крім визначення основних понять та принців в галузі підприємницької діяльності, у статті 2 даного Закону чітко визначено категорії громадян заняття підприємницькою діяльністю, яких не допускається. Серед яких і військовослужбовці. Тобто існує пряма заборона на зайняття ними підприємницькою діяльністю. У статті 3 3У "Про запобігання корупції" вказано вичерпний перелік суб'єктів на яких поширюється даний Закон, серед яких і військові посадові особи Збройних Сил України, крім військовослужбовців строкової військової служби.

Главою 13-а Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено корупційні правопорушення за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність. Серед яких порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172-4).

Згідно ст. 172-4 КУпАП "Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності", порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю —

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), —

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.

Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Крім того, відповідно до п. 71 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України підлягає звільненню з посади особа з, якою укладено трудовий договір (контракт), всупереч вимогам Закону України “Про запобігання корупції”, встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення.