1 січня 2017 року в Україні мав закінчитися термін дії мораторію на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Парламент неодноразово його продовжував після введення у 2002 році.

За аналогічне рішення 6 жовтня 2016 року проголосували на засіданні 297 народних депутатів, продовживши мораторій до 2018 року.

Противники давно чинного мораторію стурбовані, що з його зняттям в країні буде легалізована купівля - продаж на 42 млн га земель сільськогосподарського призначення, які є основою продовольчої безпеки держави і національного багатства.

Взагалі земельне питання - один з тих, які піднімаються політиками, коли потрібно привернути до себе увагу. При цьому забезпечити собі піар можуть обидві сторони - і противники, і прихильники процесу.

Рік чи п'ять?

Народні депутати фактично підтримали законопроект №5123-1, зареєстрований в парламенті в день голосування - 6 жовтня 2016 року - і внесений як альтернативний. Він передбачає продовження мораторію всього на один рік.

У той же час спочатку у Верховній Раді України був зареєстрований інший проект Закону№5123 від 15 вересня 2016 року «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо захисту національних інтересів і продовольчої безпеки держави шляхом продовження мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення і запобігання їх прихованого продажу за договорами емфітевзису».

Ним передбачалося продовження мораторію до п'яти років.

У пояснювальній записці останнього було зазначено, що до цих пір в Україні не сформовані ніякі правові, організаційні чи економічні передумови для продажу земель.

Однак, депутати визнали п'ятирічний мораторій недоречним і підтримали його продовження всього на рік.

Чому не продати те, що є?

Противники вільного продажу основного ресурсу України відзначають, що, крім цього, на сьогоднішній день не сформована база Державного земельного кадастру, яка могла б чітко обумовити документальну визначеність і чіткість кордонів значної кількості земельних ділянок. Також не проведена інвентаризація земель сільськогосподарського призначення, законодавчо не врегульовано питання передачі повноважень органам місцевого самоврядування щодо розпорядження землями державної власності, не розроблена нова Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення по областях з урахуванням різних природно-кліматичних умов.

Експерти стверджують, що в Україні ціна гектара землі сільськогосподарського призначення в кілька разів нижче ціни на аналогічні ділянки в країнах ЄС з розвиненим аграрним сектором.

«В Україні 1 га сільськогосподарських угідь оцінюється в середньому в 700 дол. США, в той час як, наприклад, в Польщі середня вартість гектара становить 7,5-8 тис. дол., в Іспанії - 14-15 тис. дол., всі знають, що в умовах економічної кризи в державі вартість на земельні ділянки продовжує знижуватися, що поглиблює зубожіння їх власників і підвищує їх готовність до продажу належної їм землі за заниженою ціною.