День слов’янської писемності та культури відбувся у Новоград-Волинському медичному коледжі

Щастя мати рідну писемну мову. Русь-Україна, як й інші слов’янські народи, отримала її близько 1150 років тому. Щорічно 24 травня ми відзначаємо це чудове свято, що сягає глибини віків. У цей день студенти медичного коледжу під керівництвом викладачів Котюк Г.І.  та Мисюри І.В. провели інтегровану, пошукову студентську конференцію «День слов’янської писемності та культури», метою якої було виховувати почуття глибокої любові до мови, свого роду, рідної землі; ознайомити студентів з історією виникнення та розвитку слов’янської писемності.

  Відзначаючи це чудове свято, вдячні нащадки вшанували і його фундаторів – святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, які заклали основу слов’янської писемності. Історична місія яких датується 863 роком, коли ці вчені розпочали створення першої слов’янської азбуки – кирилиці-глаголиці та норм першої літературної мови слов’ян – старослов’янської. Їх нелегка праця слугувала благородній меті: допомогти слов’янам у їх духовному пориванні вивчати й проповідувати істинну християнську віру рідною мовою. Відрізнялися характери, світогляд, культури й менталітет народів, та їх передовсім об’єднувала єдина писемна мова як першооснова спілкування і взаєморозуміння.

Студенти С77, С78 груп відділення «Сестринська справа» та Л38 групи відділення «Лікувальна справа» провели пошукову роботу з предмету «Історія України», науковий керівник Мисюра І.В., та з предметів «Українська мова і література», керівник Котюк Г.І. Підготували і виступили з наступними доповідями: «Походження слов'ян», «Виникнення і розвиток письма», «Черти і різи як різновид слов’янських рун», «Діяльність слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія», «Розвиток писемності Київської Русі», «Пам’ятки слов’янського письма та найдавніші книги Київської Русі», «Спорідненість слов’янських мов» та «Поширеність української мови у світі».

Під час доповідей  студенти декламували «Заповіт» Т.Шевченка різними слов’янськими мовами, порівнювали звучання найуживаніших слов’янських слів, адже всі вони належать до споріднених мовних груп.

Проблема виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу, а у східних слов'ян цей шлях досить складний і донині досконало не вирішений. Святкування пам’яті святих Кирила та Мефодія пройшло на Русі через історичне забуття й офіційно відновлювалося у 1863 та з 2004 року. Хочеться сподіватися, що віднині наші нащадки не дозволять собі забувати подвижницький подвиг братів-просвітителів, апостолів слов’янства, які завжди самі прагнули і нас вчили чинити, мислити, поводитися по-християнськи. Викликає захоплення також неперевершене вміння цих мудрих людей у тих надскладних історичних умовах всю свою діяльність спрямувати на єдність християнської церкви, отже й суспільства в цілому, цьому варто вчитися та продовжувати цю доброчинну традицію.

День слов’янської писемності та культури у медичному коледжі

День слов’янської писемності та культури у медичному коледжі

День слов’янської писемності та культури у медичному коледжі

День слов’янської писемності та культури у медичному коледжі

День слов’янської писемності та культури у медичному коледжі

День слов’янської писемності та культури у медичному коледжі

День слов’янської писемності та культури у медичному коледжі

День слов’янської писемності та культури у медичному коледжі