Для чого шостого червня треба знайти кущ шипшини, а дітей краще віддати бабусям на виховання

У народі вважали, що з саме з цього дня, 6 червня, починається справжнє літо

У народному календарі 6 червня - день Семена (Симона, Симеона) Стовпника. Вважалося, що з цього дня починається справжнє літо, так як починала цвісти шипшина. Шипшина цінувався предками не тільки як лікарська рослина.

Казали: "Шипшина цвіте - рум'янець року веде". Для предків шипшина вважалася символом краси і молодості, уособлювала собою справжню любов. Існувала дуже цікава легенда, що оповідає про її походження. Так, одного разу красива козачка закохалася в одного хлопця, і вони вирішили одружитися. Однак станичний отаман захотів взяти дівчину в дружину, а тому вирішив позбутися її судженого, відправивши його на війну, а саму козачку викрав. Полонянка змогла всіма правдами і неправдами сховатися в найближчому лісі. Там вона покінчила життя самогубством від горя, після чого на цьому місці виріс гарний кущ з ніжно-рожевими квітами. Одного разу отаман опинився в цьому лісі і вирішив відламати гілку, щоб поставити її у воду в своєму палаці. Але дерево в одну мить покрилося гострими шипами, і він роздер руки в кров. Це була шипшина, яка, як відомо, красиво цвіте, але покрита колючками.

До шипшини ходили для того, щоб заспокоїти душу і позбутися від сумних думок. У той день, коли шипшина зацвітає, біля неї бабусі збирали онуків і розповідали їм байки, щоб росли вони сміливими і не полохливими. Вважалося, що коли зацвітає шипшина починає добре клювати карась.

Якщо в цей день сонце, що сходить залишає за собою хвіст, то бути дощу. Так само дощі обіцяла веселка з півночі на південь, а ось якщо дме вниз за течією річки вітер - обіцяє гарну погоду. Поява на ставках білих латать говорило про те, що холодів більше не буде. 6 червня - день закінчення цвітіння пізніх сортів яблунь і вишні.

Народні прикмети 6 червня:

Червень — рум'янець року, найсвітліший місяць.

Суниця, шипшина, калина в цвіту — до врожаю сироїжок.

Якщо трава пахне сильніше звичайного — до дощу.