Сьогодні - Перша Пречиста, початок пори весіль

Сьогодні, 28 серпня, православні та греко-католики відзначатимуть одне з дванадцяти найбільших церковних свят – Успіння Пресвятої Богородиці. Або, як кажуть у народі, Перша Пречиста. Це кінець земного життя Богородиці, її упокоєння та воскресіння. 

- Незадовго до свого успіння Божа Матір прибула до Єрусалима, де проводила час в молитвах, – розповів настоятель собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ отець Валерій Сиротюк. – Одного дня на Голгофі з’явився архангел Гавриїл і провістив Божу Матір про скоре її переселення на небо. Святі апостоли із запаленими свічками оточили ложе, на якому лежала Богородиця. Раптом кімнату осяяло божественне світло і з’явився сам Ісус Христос у супроводі ангелів. Урадувана Божа Матір мовила: "Хай буде Мені за словами Твоїми…". Вона не померла, а ніби солодко, без страждань, заснула, тому свято називається "Успіння". І Господь прийняв її світлу пречисту душу разом із тілом. Таким був перехід Богородиці від земного життя до життя вічного. Усі греко-католицькі церкви у Чернівцях присвячені трьом Богородницьким празникам. У нашому Успенському храмі є чудотворна ікона Матері Божої Чернівецької, яку ангели ніби підносять до неба. Цього дня у соборі відбуватиметься святкове Богослужіння за участі багатьох священиків. Вірні звертаються до Богородиці з молитвами. Дівчата просять доброї жіночої долі, матері – здоров’я і щастя для своїх дітей, літні люди – спокійної старості. 

Протягом року відзначають три Пречисті. У народі кажуть: "Перша Пречиста жито засіває, Друга – дощем поливає, а Третя – снігом покриває". До церкви приносили колоски першого врожаю, щоб "Успіння-матінка" поблагословила та зберегла зібраний урожай. У садах збирають фрукти, заготовляють калину. Осінь вступає у свої права – у вирій відлітають ластівки. Після Успіння починається бабине літо, яке триватиме весь вересень. 

– Зранку всією сім’єю обов’язково йшли до церкви. Незаміжні дівчата молилися і просили в Богородиці гарного чоловіка. Закінчується Успенський піст і починаються весілля, – пояснив етнограф Микола Шкрібляк. – У багатьох буковинських селах відбувалися храми, на які з’їжджалися звідусіль. Господині пекли калачі та пироги з муки першого врожаю, пригощали бідних і жебраків. Цього дня не можна було сваритися з рідними та близькими, треба було з усіма помиритися. На Богородицю не слід було ходити по землі босоніж, бо, як казали старі люди, всі хвороби збереш. Вважалося, що роса в цей день – це сльози за Богородицею. Подекуди жінки обв’язувалися соломою, каталися по землі та просили Божу Матір повернути їм усю ту силу, яку вони витратили на збір урожаю. Останній зжатий сніп наряджали і ходили з ним по селу.

Вважається, що по погоді на Успіння можна визначити, якими будуть осінь і зима. Якщо на Успіння йде дощ, без парасольок не обійтися 40 днів, якщо випала рясна роса - гарантовані 40 днів теплої сухої погоди. А гроза в цей день попереджає про ранню холодну осінь і сувору зиму.