Засновник відлюдницького чернецтва преподобний Антоній Великий народився в Єгипті близько 250-го року. Рано залишившись без батьків, Антоній віддалився від світу і оселився в пустелі.
Важко описати всі спокуси й випробування, які випробував цей подвижник. Він страждав від голоду і спраги, холоду і спеки. Але найстрашніша його спокуса, за словами самого Антонія, було в серці: це туга за світом і занепокоєння в думках. До цього додалися спокуси демонів і різні жахи.
Спокійний, стриманий, до всіх однаково привітний, старець незабаром став батьком і наставником багатьох людей. Пустеля ожила: в горах з'явилися обителі ченців. У віці 106 років преподобний Антоній Великий мирно відійшов до Господа.
