Податок на нерухомість: як новоград-волинцям платити в 2018-му за 2017 рік

Власники житла, фізичні особи, повинні заплатити податок на нерухомість в 2018 році за 2017-й за ставками, чинними у звітний податковий період.

У 2018-му розрахунок виплати податку на нерухомість власники житла виконують за правилами, затвердженими на звітний 2017 рік.

Наш сайт для мешканців Новограда-Волинського з'ясував, в яких розмірах треба заплатити податок на нерухомість в 2018-му за 2017 рік, і які санкції чекають власників житлових об'єктів, якщо вони не встигнуть вчасно здійснити податковий платіж.

База розрахунку платежів у 2017 році

Оподаткування власників житлової нерухомості фізичних осіб за звітний 2017 рік врегульовано Законом України №1791-19 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році» від 20.12.2016.

У Законі України №1797-19 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні», введені правила пільгового оподаткування житлової нерухомості в залежності від площі об'єкта.

Прийнято зміни до підпункті 266.5.1 пункту 266.5 статті 265 Податкового кодексу України (ПКУ). Зазначено, що ставки податку для об'єктів житлової та / або нежитлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються рішеннями сільських, селищних, міських рад або радами територіальних громад. Розмір ставки не повинний перевищувати 1,5% суми мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного / податкового року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

У статті 8 Закону України №1801-19 «Про державний бюджет України на 2017 рік» від 02.12.2017 місячна мінімальна заробітна плата встановлена в сумі 3200 гривень.

Граничний розмір ставок, передбачених для розрахунку сплати податку в 2018 році за звітний 2017 рік не повинен перевищувати 1,5% від суми 3200 грн. Тобто 48 гривень за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Якщо платник податків володіє нерухомістю в різних регіонах України, він повинен заплатити податок на свою нерухомість в даному регіоні в місцевий бюджет.

Пільгове оподаткування житлової нерухомості

Власники житлової нерухомості платять податки за площу житла, яка перевищує неоплачувану пільгову норму. У підпункті 266.4.1 пункту 266,4 статті 266 ПКУ, вказані умови зниження бази оподаткування об'єкта / об'єктів житлової нерухомості у власності одного фізособи-платника:

- для однієї квартири / квартир незалежно від їх кількості - на 60 квадратних метрів;

- для житлового будинку / будинків незалежно від їх кількості - на 120 квадратних метрів;

- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, - квартири / квартир, житлового будинку / будинків. У тому числі їх частин, у разі одночасного перебування у власності одного платника - на 180 квадратних метрів.

Законодавці передбачили випадки, коли правило пільгового оподаткування не діє. У підпункті 266.4.3 пункту 266,4 статті 266 ПКУ зазначено, що зменшення бази оподаткування не відбувається, якщо фізособи-власники житлової нерухомості використовують її для отримання доходів. Тобто здають в оренду або використовують для підприємницької діяльності.

Як формується база оподаткування нерухомості за 2017 рік

Відповідно до Закону України №1791-VIII, для сплати податку на нерухомість за звітний 2017-ї в 2018 році діє ставка в розмірі 1,5% мінімальної заробітної плати. Тобто на 1 січня 2017 року - 3200 грн., або 48 грн за квадратний метр житла.

Для власників нерухомості, яка в п'ять разів перевершує неоподатковані мінімуми житлової площі, введена додаткова фіксована ставка податку в розмірі 25000 гривень. Її дія поширюється в залежності від розміру і типу житла:

- для квартир площею понад 300 квадратних метрів, неоподатковувані 60 кв. м х 5 = 3000 кв. м;

- для будинків площею понад 600 квадратних метрів, неоподатковувані 120 кв. м х 5 = 600 кв. м;

- для житлової нерухомості різних типів. Якщо вона належить одному власникові в 900 квадратних метрів, неоподатковувані 180 кв. м х 5 = 900 кв. м.

У 2018 році власники такого житла пов'язані зобов'язаннями за 2017-й звітний рік зробити сумарний податковий платіж, який утворюють такі зобов'язання:

- податок на нерухомість на загальних підставах за ставкою 1,5% мінімальної зарплати на 1 січня 2017 року - 48 гривень за квадратний метр;

- податок за фіксованою ставкою в сумі 25000 гривень.

Подружжя, власники житла, що розділив його між собою в певних частках і зафіксували це нотаріально. У цьому випадку правило неоподатковуваного прибутком мінімуму поширюється на площу кожної з цих часток.

Платники податків, власники житла самі обчислюють суму податкової виплати і вказують її в декларації. Ці дані надходять до місцевого органу, де їх перевіряють на основі відомостей про об'єкт власності, зафіксованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо фахівці виявили розбіжності між даними податкової декларації та Держреєстру речових прав, платник податків отримує повідомлення-рішення із зазначенням необхідної суми сплати.

Власник нерухомості може зажадати у ДФС уточнення з приводу розмір платежу. Якщо необхідність корекції даних обгрунтована, ГФС стверджує новий розмір платежу. Прислане першим рішення-повідомлення анулюють і надсилають нове - із зазначеним розміром податкової вимоги.

Як розрахувати податок на нерухомість для сплати в 2018 році

Наводимо приклади розрахунку оплати податку на нерухомість в 2018 році для фізосіб-власників житлової нерухомості на основі ставок 2017 року.

Візмемо ставку податку на нерухомість у розмірі 1% від мінімальної зарплати у сумі 3200 грн, встановленої на 1 січня 2017 року - 32 гривні за квадратний метр. Також у столиці з 1 січня по 31 грудня 2017 року введено понижуючий коефіцієнт 0,75 до ставки податку.

Розрахунок ведуть за такою формулою:

Загальна площа житла:

- (мінус) площа неоподатковуваного мінімуму;

х (помножити) на кількість власників;

х (помножити) на 32 гривні (ставка за кв. м житла);

х (помножити) на 0,72 (знижуючий коефіцієнт для Києва).

приклад 1

Квартира площею 90 кв. м, один власник:

90 - 60 х 1 х 32 х 0,75 = 720 грн.

приклад 2

Будинок площею 700 кв. м, один власник:

700 - 120 х 1 х 32 х 0,75 = 13920 грн. + 25000 грн додаткова фіксована ставка = 38920 грн.

приклад 3

Квартира площею 120 кв. м і будинок площею 700 кв. м, один власник:

120 + 700 - 180 х 1 х 32 х 0,75 = 15360 грн. + 25000 грн додаткова фіксована ставка = 40360 грн.

приклад 4

Квартира площею 150 кв. м, два власника, чоловік і жінка в частках 50%. Кожен власник володіє 75 кв. м. Розрахунок платежу одного власника:

75 - 60 х 1 х 32 х 0,75 = 360 грн.

Сумарний платіж за квартиру двох власників 720 грн.

приклад 5

Квартира площею 150 кв. м і будинок площею 500 кв. м два власника об'єктів, подружжя в частках 50%. Кожен власник володіє 75 кв. м квартири і 250 кв. м будинку. Розрахунок платежу одного власника:

75 + 250 - 180 х 1 х 32 х 0,75 = 3480 грн.

Сумарний платіж за квартиру двох власників 6960 грн.

Відповідальність за несвоєчасну оплату і несплату податку на нерухомість

Термін декларації податкових зобов'язань та здійснення платежів за звітний період у поточному році визначає Державна фіскальна служба України (УКРІНФОРМ). У 2018 році гранична дата подання податкових декларацій зобов'язаннями язаних до цього фізичних осіб - 1 травня. Термін для сплати податку становить 60 днів з моменту отримання платником повідомлення-рішення УКРІНФОРМ, в якому вказано розмір затвердженого зобов'язання.

У пункті 38.1 статті 38 ПКУ, зазначено, що виконанням податкових зобов'язань, вважається сплата платником податків у повному обсязі відповідних сум у встановлені терміни.

У пункті 126.1 статті 126 ПКУ встановлено такі санкції за платіж із запізненням:

- заборгованість по внесках на 30 календарних днів, включно, що настають за встановленим останнім днем оплати - штраф у розмірі 10% від суми сплаченого фінансового зобов'язання;

- платіж із затримкою більше 30 календарних днів, включно, що настають за встановленим останнім днем оплати - штраф у розмірі 20% від суми сплаченого фінансового зобов'язання.

За несвоєчасну сплату податку за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ нараховують пеню на суму податкового боргу та штрафу. Пеню обчислюють з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України (НБУ), що діє на день виникнення податкового боргу або на день його повного або часткового погашення. Для застосування пені вибирають ставку НБУ більшого числового значення.