Голокост розпочався з акції по зачищенню лісів на південь від дороги Рівне–Звягель

«Архівна драма» історика Лева Сімкіна «Його повісили на площі Перемоги» — дослідження біографії та особистості ката Бабиного Яру і Ризького гетто Фрідріха Еккельна, одного з тих, хто стояв біля джерел геноциду євреїв. Це розповідь про те, як починався Голокост.

публікуємо (у скороченні) одну з підглав книги

Вбивати почали в Радянському Союзі

Англійський дослідник Голокосту Мартін Дін запевняв мене, що не було єдиного «остаточного вирішення», що приймалося воно по частинах — з весни 1941-го до літа 1942-го — і виконувалося по частинах, євреїв вбивали в різний час протягом всієї війни. Натяки Гітлера, накази Гіммлера, на локальному рівні - свої накази, своя ініціатива. На моє запитання, а як же знаменитий німецький орднунг, він нагадав про безліч паралельних поліцейських відомств, які хоча і кооперувалися, але водночас змагалися один з одним.

Схоже, і справді все йшло не тільки зверху вниз, але і знизу вгору. Як пише британський історик Річард Еванс, «не існувало точно сформульованого наказу; Гітлер встановлював загальні рамки дій, Гіммлер витлумачував їх на свій лад, а офіцери СС на місцях, посилаючись на нього, діяли за власною ініціативою». Коли 22 червня 1941 вермахт напав на Радянський Союз, масові вбивства за лінією фронту почалися негайно. Як це вийшло, що раптом почали вбивати євреїв, всіх підряд?

Зазвичай прийнято посилатися на сумнозвісний «наказ про комісарів», підписаний 6 червня 1941 Кейтелем. Але в ньому нічого про євреїв немає. Там — про комісарів, це вони «не визнаються в якості солдатів; на них не поширюється чинний для військовополонених міжнародно-правовий захист. Після проведеного сортування їх слід знищити". Євреї з'являються в прийнятій на виконання наказу директиві начальника РСХА Гейдріха від 2 липня 1941 року. Між іншим, директива адресована вищим фюрерам СС і поліції безпеки в зоні військових дій на території СРСР: «Підлягають екзекуції... євреї — члени партії і зайняті на державній службі, а також інші радикальні елементи (диверсанти, саботажники, пропагандисти, снайпери, вбивці, палії тощо)».

Трохи пізніше «євреї — члени партії і зайняті на державній службі» зазнали розширювальному тлумаченню, в їх число були включені всі євреї, включаючи жінок і дітей, просто тому, що народилися євреями. Але це сталося не відразу. Перший час Еккельн на папері намагався підвести своїх жертв під зазначені в наказі Гейдріха категорії. Підміна понять «комісари» — «євреї» відбувалася поступово.

25 липня Еккельн підписав Оперативний наказ про акції по чищенню в лісах на південь від дороги Рівне–Звягель», де «довгий час трималася 124-я радянська дивізія зі своїми значними силами»: «Полонених комісарів слід після короткого допиту доставляти мені для ґрунтовного допиту фюрером СД мого штабу. З агентами-жінками або євреями, які надали себе в розпорядження рад, слід відноситися належним чином». Під "належним чином" мався на увазі розстріл.

Для проведення акції була призначена підлегла Еккельну 1-а мотопіхотна бригада СС. 31 Липня Еккельн в радіограмі доповідав про завершення акції: "розстріляні: 73 російських солдата, які діяли як партизани. 165 функціонерів та інших осіб, які надавали більшовицькій системі суттєву підтримку (серед них чотири жінки). 1658 євреїв, у тому числі 59 жінок, які надавали більшовицькій системі істотну підтримку і видавали українське населення більшовицькій владі».