Чи потрібні на Житомирщині міліоровані поля

Міліорація

За однією з версій, слово «поліщук» означає того, хто шукає поле. На Житомирщині старожили ще пам’ятають, як до масштабної кампанії з меліорації заболочених і перезволожених земель кожен придатний до хліборобства клаптик полів був величезною цінністю, а в період весняного танення снігів та осінніх дощів до багатьох поліських сіл розгрузлими ґрунтовими дорогами неможливо було доїхати ні трактором, ні запряженим кіньми возом.

Закопане у землю багатство

Нині на Житомирщині меліоровано 425,4 тисячі га земель, або кожен п’ятий гектар сільськогосподарських угідь. Зрозуміло, що таких площ значно більше на поліській півночі області, однак навіть на чорноземному півдні у Попільнянському й Адрушівському районах меліоративні канали — повсякденність, завдяки якій колишні мочарі дають рекордні врожаї пшениці, кукурудзи, соняшнику.

На 70% осушених земель нижче шару обробітку ґрунту прокладено керамічний дренаж, загальна довжина якого становить 161,5 тисячі км. Якби ці глиняні трубки, через капіляри яких вільно проходить вода, розташувати в одну лінію, то вона чотири рази охопила б земну кулю по екватору. Нормативний термін експлуатації закритого дренажу — 60 років, а прокладали його переважно на початку 1970-х. Однак, як вважають фахівці, він прослужить значно довше.

На 188,1 га меліорованих земель, або на 44% загальних площ, передбачено двобічне регулювання вологості. Такі меліоративні системи в усіх районах області, бо навіть кілька десятиріч тому зайву воду потрібно було відводити з полів навесні і восени, а в літню спеку зволожувати спраглі ниви. Важко переоцінити ефективність і економічність гончарного дренажу, який, на відміну від пластикових труб для крапельного зрошення, не потрібно щороку оновлювати. Крім того, життєдайна волога подається не на поверхню ґрунту, де швидко випаровується під сонцем, а вглибину поля, стимулюючи ріст кореневої системи сільгоспкультур і їхню стійкість до примх природи.

Колись колгоспне, а нині нічиє

На відміну від залізних труб зрошувальних систем на півдні України, глиняний закритий дренаж не цікавий мисливцям за металом, а тому спокійно лежить у землі. Складніша ситуація із прокопаними на поверхні меліоративними каналами, які потрібно доглядати: прочищати від нанесеного з полів мулу та регулярно викошувати траву й вирубувати чагарники. Ці роботи фінансують із держбюджету, виконують на міжгосподарських меліоративних каналах, утриманням яких опікуються міжрайонні управління водного господарства. Внутрішньогосподарські мережі, свого часу спорудженні державним коштом, відразу після введення в експлуатацію було передано на баланс колгоспів, а нині вони виявилися фактично нічийними.

На відміну від розпайованих земель сільськогосподарського призначення, меліоративні канали належать до земель водного фонду й не підлягають приватизації. Тож нинішні землевласники і землекористувачі-орендарі номінально не мають жодного стосунку до мережі гідроспоруд, розташованих фактично на їхніх полях, і юридично не мають права виконувати обслуговуючі роботи на чужій власності.

Щоб хоч якось врегулювати ситуацію, 13 серпня 2003 року Кабмін ухвалив постанову №1253, якою зобов’язав передати внутрішньогосподарські меліоративні системи в комунальну власність, тобто фактично на баланс сільрад. У більшості з них не було коштів на фінансування навіть нагальніших завдань, ніж догляд за каналами, не кажучи вже про юридичну сумнівність урядового рішення, адже землі за межами населених пунктів не належали до компетенції сільської влади.

Нинішню ситуацію з меліоративними системами, завдяки яким вирощують урожаї на п’ятій частині сільгоспугідь Житомирщини, ілюструє те, що в області на утримання міжгосподарських каналів загальною протяжністю 7,1 тисячі км держава за останні п’ять років витратила 4,3 мільйона гривень. На догляд за 6,5 тисячі км внутрішньогосподарських каналів за цей період надійшло тільки 0,6 мільйона гривень. Переважно це кошти фермерів, які вирощують овочеві культури і кровно зацікавлені в якісному відведенні зайвої вологи і літньому зволоженні полів.

Доречно акцентувати на тому, що на Житомирщині майже однаковий обсяг міжгосподарських і внутрішньогосподарських мереж, які не можуть ефективно функціонувати одна без одної. Однак держава надає на утримання своєї частки каналів усемеро більше коштів, ніж орендарі меліорованих земель та номінальні землевласники спрямовують на підтримання у робочому стані мереж, без яких ниви стануть болотами і мочарами. Найприкріше, що сумнівний приклад безгосподарності подають заможні агрохолдинги, які прагнуть отримати найбільші доходи з найменшими витратами і нещадно виснажують орендовані поля.

Роботу має виконувати фахівець

Після масштабних пожеж на торфовищах, що колись навіть теоретично не могли горіти, бо були перезволоженими, в Україні нарешті з’явилося розуміння того, що меліоровані землі — це штучно створені екологічні системи, якими потрібно управляти згідно з обґрунтованими проєктами, а не покидати напризволяще. Це повною мірою стосується навіть звичайних полів на колись осушених низинах, де агрономічна наука рекомендує сівозміни, у яких до 70% займають багаторічні трави. Однак це корм для худоби, якої у більшості сільгосппідприємств уже немає. Крім того, фуражні сільгоспкультури за рентабельністю на порядок поступаються пшениці, а надто соняшнику.

Напрошується висновок, що на меліорованих землях потрібно не тільки витрачатися на догляд за колись побудованими системами каналів, а й займатися рослинництвом з урахуванням особливостей осушених земель. Фахівці багато надій покладають на створення ринку землі та її перехід до тих, хто на ній господарює. На відміну від горе-орендаря, завдання якого якнайбільше урвати на чужій власності, хлібороб-землевласник зацікавлений у збереженні і поліпшенні своїх полів.

Приклад Польщі це засвідчує, хоч не слід забувати, що фермерська нива чи паї одноосібника — тільки складова спільного і єдиного для всіх меліорованого масиву. Тож у поляків діють товариства власників осушених земель, члени яких щорічно сплачують внески, що в середньому відповідають вартості двох центнерів жита за кожен гектар.

Зрозуміло, що викосити траву чи вирубати чагарники власники полів можуть своїми силами, зарахувавши виконані роботи у спільні витрати. Однак видалення мулу з каналів, прочищення колекторів, що забезпечують двобічне водорегулювання систем гончарного дренажу, догляд за затворами на гідротехнічних спорудах — все це роботи, які потребують фахових знань і спеціальної техніки. Незалежно від того, хто оплачуватиме догляд за внутрішньогосподарськими каналами — ОТГ як правонаступники сільрад і нові власники колись отриманих меліоративних мереж чи фактичні землевласники, найраціональніше доручити виконання цих робіт міжрайонним управлінням меліорації, нині структурних підрозділів басейнових управлінь водних ресурсів.

Однак після реорганізації у 2017 році Житомирського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства у нинішнє басейнове управління водних ресурсів ріки Прип’ять у назві установи пропала навіть згадка про меліорацію, а кількість працівників у підпорядкованих управлінню структурах скоротилася на 40%. Ніхто не знає, чи триватиме далі оптимізація, розрахована на технічне обслуговування тільки державних міжгосподарських меліоративних систем. Отож цілком вірогідно, що після того, як ми похопимось і візьмемося за наведення ладу із внутрішньогосподарськими мережами, займатися цим уже буде нікому.

Болота як гарантія водності

Більшість із нас переконана, що Україна багата прісною водою. Однак, за даними ООН, ми на 116-му місці у світі за її запасами на душу населення. У сусідній Білорусі, яка на 89-му місці, цей показник майже вдвічі вищий. Така ситуація з якістю води, за якою ми на 95-му місці у світі. Не дивно, що влітку в обмілілих і забруднених побутовими стоками річках періодично гине риба. І навіть там, де нібито вже не залишилося промислових підприємств, що потенційно можуть скинути шкідливі речовини.

Екологи переконані, що нинішні проблеми із забезпеченістю України високоякісною прісною водою зумовлені загальносвітовою зміною клімату і надмірним осушенням боліт на Поліссі. У них акумулювалися велетенські запаси вологи, що підтримували високий рівень підземних ґрунтових вод, та живили тисячі джерелець і сотні малих річок. Вони впадали у середні й великі, що протікають всією Україною, аж у Чорне море.

Нині вже навіть меліоратори визнають, що цілком імовірна ситуація, коли на Поліссі воду доведеться переважно подавати на поля, а не відводити з них. Однак з’ясувати, чи не доречніше частину осушених за часів СРСР меліорованих угідь повернути у природний стан, ніж на тотально розораній землі вирощувати далеко не середньоєвропейські врожаї, немає у кого. На питання, хто нині власник меліорованих земель, відповісти мав би Держгеокадастр, де такої звітності не передбачено. Стосовно віддачі сільгоспугідь, то це вже прерогатива департаментів агропромислового розвитку та економічної політики, де, звісно, теж не ділять збіжжя на зібране з колись осушених та звичайних полів.

Натомість метеорологи інформують, що за останні 25 років річна кількість опадів на Поліссі зменшилася на 25—30%, а кожен з поліщуків уже пересвідчився, що пересихання криниць з не баченого навіть старожилами дива перетворилося на буденність. У такій ситуації кероване повернення частини малоцінних осушених земель у природний стан може стати благом, а спонтанне знищення внутрішньогосподарських меліоративних систем — призвести до катастрофічних наслідків.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Суспільство
Останні наші репортажі на сайті 04141.com.ua пов'язані з виявленням давньоруського городища на території селища Городниця Новоград-Волинського району, привернули увагу місцевого дослідника історичної спадщини нашого краю Олександра Андрійовича Янчука. Який поряд з лікарською практикою займався дослідженням питання походження мови. І навіть видав наукове-популярне видання "Походження мови (Яким чином пращури людей назвали все суще ім'ям свого першого божест...
Суспільство
Новоград-Волинський — місто контрастів. Прогулюючись містом можна побачити, як двори відмінного благоустрою, так і зовсім занедбані. У багато чому їх стан залежить і від місцевого депутата, який покликаний представляти інтереси людей на його окрузі. Його робота — це максимальне використання інструментів, в рамках повноважень депутатів місцевих рад, задля представництва та захисту інтересів мешканців міста. Тому мешканці Новограда-Волинського мають право та...
Суспільство
Управління освіти і науки Житомирської ОДА закупить 16 шкільних автобусів «ЕТАЛОН», які до 01 грудня цього року надійдуть до шкіл 15 об’єднаних територіальних громад. Відповідний договір підписано сьогодні, 28 вересня. Тендерні торги виграло товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЄТАЛОН АВТО», яке запропонувало виготовлення автобусів моделі «ЕТАЛОН А08116Ш» за суму у 30 мільйонів 580 тисяч гривень. Це спеціалізовані шкільні автобуси, обладна...
Спорт
Команда дитячо-юнацької спортивної школи управління у справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту міської ради зайняли друге загальнокомандне місце на Чемпіонаті Житомирської області серед молодших юнаків, кадетів, юніорів та дорослих з карате. Змагання проходили у спорткомплексі "Динамо" 26-27 вересня. Участь у них взяли п’ять команд: три – з Житомира та по одній – з Новограда-Волинського і Коростеня. У чемпіонаті області взяли участь 187 спортсмен...
Суспільство
Спецпроєкт ТСН "Золота лихоманка" вирушив до Житомирської області, де працюють українські старателі. Про це йдеться у сюжеті ТСН. Це біля Новограда-Волинського. Детальніших координат ці люди просять не вказувати. Вони миють професійно і хваляться результатом. Один з них, на ім`я Георгій, у своє знаряддя для намиву вклав 35 тисяч гривень і каже, що тепер чує голос золота. Однак зізнається, що процес виснажливий — треба пересіяти гори грунту, щоб отримати по...
Політика
На сайті Новограда-Волинського 04141.com.ua у рубриці "Голос міста", у період часу з 28 вересня 2020 року по 01 жовтня 2020 року проводитиметься опитування, з метою визначення рейтингу зареєстрованих у Новоград-Волинській міській територіальній виборчій комісії політичних партій від яких включені до єдиного виборчого списку кандидати в депутати до Новоград-Волинської міської ради. Із повним переліком політичних партій включених до єдиного виборчого списку...
Спорт
Про чергові спортивні успіхи бійців з Новограда-Волинського звітує Федерація Кіокушинкай карате Житомирської області. Так, 27 вересня 2020 року в місті Корці Рівненської області відбувся Відкритий чемпіонат Корецького району з кіокушинкайкай карате. Змагання проходили серед молодших юнаків та дівчат, юнаків та дівчат у розділі «куміте». Брали участь у змаганнях спортсмени з Волинської, Львівської, Рівненської та Житомирської областей. Новоград-Волинці здоб...
Суспільство
Фатальна ДТП сталася 27 вересня 2020 року близько 16 години 20 хвилин на 229 кілометрі автотраси Київ-Чоп, біля села Наталівка Новоград-Волинського району. По вказаному факту слідчим поліції розпочато досудове розслідування. Повідомляє відділ комунікації поліції Житомирської області. За наявною у правоохоронців інформацією, керманич легковика «Volvo», зі Лльвівщини, рухався у напрямку Рівного, та здійснив наїзд на велосипедиста, 17-річного хлопця з Новогра...
Суспільство
У зв'язку з ремонтними роботами на водопровідній мережі в місті Новограді-Волинському по вулиці Пушкіна, 9, буде відсутнє водопостачання.  Про це повідомляє місцевий водоканал.  09.00 год. до 17.00 год. 30.09.2020 року, тимчасово буде припинено централізоване водопостачання вищевказаного будинку" - йдеться в повдомлені.  "Перепрошуємо за тимчасові незручності"- зазначає аміністрація КП НВМР "ВУВКГ.