Групи смерті: Подробиці самогубства підлітка на Новоград-Волинщині

На Житомирщині з батьківської мисливської рушниці застрелився 13-річний підліток. У поліції підтвердили, що хлопчик наклав на себе руки. Але про справжні причини суїциду школяра поки нічого не відомо.

Артем зник з дому близько сьомої вечора 4 липня. Разом з ним з сейфа пропала рушниця. Рідні та друзі хлопчика одразу запідозрили щось недобре і кинулися на пошуки Артема.

Приблизно о пів на восьму вечора на мобільні телефони родичів та друзів з телефону Артема почали надходити sms-повідомлення, в яких було всього одне слово: "Прощавай".

Хлопчика шукали всю ніч і знайшли тільки вранці на околиці села Майстров. На жаль, мертвого. У школяра була прострелена голова, поруч лежали мисливська рушниця і мобільний телефон.

У самогубстві 13-річного Артема не було ніякої логіки. Він з благополучної родини, у нього хороші батьки, два рідних брата. І в школі він вчився добре, і друзі у нього були. Ніщо не передбачало біди.

У поліції поки дуже обережно говорять про причини самогубства школяра:

"Ми перевіряємо інформацію про те, що хлопчик міг бути учасником однієї з так званих "груп смерті". Принаймні, в історії браузера телефону школяра було знайдене посилання на сторінку в соцмережі, де мова йде саме про "групу смерті". Хлопчик був зареєстрований в цій групі не під своїм прізвищем. Тому ми поки і не можемо стверджувати, що акаунт у тій "групі смерті", яку ми виявили, належить саме йому".

У коментарі "Надзвичайним новинам" його бабуся розповіла, що останні кілька років хлопець висловлював намір піти з життя. Більше того, у цій родині це вже не перший самогубець. 10 років тому вкоротив собі віку рідний дядько школяра.

" Групи смерті" в Україні активізувалися приблизно з 2013 року. Тоді в соціальних мережах почали з'являтися згадки про "Синього кита" або "Будинок тиші". Найчастіше інформація про "групи смерті" містилася в забороненій в Україні соціальній мережі "ВКонтакте". Підлітків зі знанням справи заманювали в ці сумнівні групи. Спочатку під будь-яким постом у соціальній мережі міг з'явитися коментар, типу: "Я люблю "Синього кита". Це робилося так часто, що підлітки мимоволі починали цікавитися, що це за такий загадковий "Синій кит".