Городницький скарб: Історія сенсаційної знахідки

Співробітник Інституту історії НАН України, історик Олександр Алфьоров підбив підсумки щодо «Городницького скарбу» срібників князя Володимира Святого та Святополка Окаянного, що був знайдений у смт Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області та поділився своїми думками з цього приводу на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

Так, 28 серпня 2020 р. мешканець Городниці передав знайдений ним скарб до органів місцевої влади. Знахідка скарбу відбулась за неочікуваних обставин. Сергій, виїхав 27 серпня машиною «на вечірній кльов» до р. Случ під Городницю. Місця ці знані місцевими мешканцями, дорога існує. Ґрунт там неймовірний – валуни, каміння. Дорогою він запланував набрати кілька мішків піску. У тещі робить ремонт, мав зацементувати підлогу. Є місцина, де мешканці завжди набирали пісок. Своєрідних «копанок» там багато. А судячи з того, що деякі вже стали елементом пейзажу – брали пісок там ще за розвинутого соціалізму. Він виходить на поверхню і має дуже хорошу якість. У кількох десятках метрів від  р. Случ. Саме ж місце, де мешканці створили свіжу копанку – бічна частина достатньо великого пагорбу. Набрав два мішки, почав набирати третій – пісок почав згори сипатись й впало кілька срібників. Сергій побачив, що це монети, через окисли всі мали зеленуватий та коричневий колір. На деяких побачив тризуби. Сфотографував їх і відправив своєму другові. Останній відправив фотографії моєму давньому знайомому з Житомира, синові славної пам’яті знаного житомирського науковця покійного Миколи Костриці на початках 2000-х рр. На фотографіях були срібники. Інформація про скарб надійшла до історика Олександра Алфьорова, який виїхав на місце знахідки скарбу.

Три з половиною години машиною в дорозі і я 28 серпня о 10.00 в Городниці. У присутності селичного голови Городниці Івана Онищука розпочав свою роботу за фахом – атрибуцію та опис монет для передачі. У скарбі виявилось 32 срібники, з них 27 належали Володимиру Святому, 5 Святополку Ярополковичу (Окаянному). Вже є невідомі в науці екземпляри. Монети, що знаходяться у скарбі, слід датувати між 1000-1019 рр." - розповідає Олександр Алфьоров.

Далі розпочалась передача скарбу державі – до органу місцевого самоврядування. Слід зазначити: новий Цивільний кодекс України, який регулює цю процедуру, прописаний так, щоби скарби в Україні не здавали (думка автору посту). Історик оформив протокол з детальним описом кожної монети. Підписали голова Городницької ОТГ наш Сергій який знайшов скарб та свідки. Скарб відвезли під посиленою охороною поліції до Житомирського краєзнавчого музею на тимчасове зберігання. Монети потребують негайного втручання реставраторів та консервації.

29 числа, тобто на наступний день, на місце знахідки скарбу виїхав керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас з групою археологів. На місці було проведено розкопки. Археологами була зафіксована пляма залишків ями і безпосередньо в ній, у результаті професійних розкопок, було знайдено залишки скарбу. Цей факт дозволив встановити, що скарб було закопано на невелику глибину близько 30 см. Там знайшли ще 6 монет: 5 монет Володимира Святого та 1 Святополка Ярополковича.

У підсумку «Городницький скарб» нараховує 38 монет. Це срібники Володимира Святого (32 екз.) та Святополка Ярополковича (6 екз.). Частина скарбу була знайдено випадково у побутовій ситуації і здана державі 28 серпня. Друга частина була знайдена археологами на 29 серпня у результаті розкопок місця, чим була посилена наукова складова комплексу. Подібних знахідок історія не знала майже півтора сторіччя.

Людина, що знайшла скарб має отримати від Держави не лише грошову винагороду, а й бути нагородженою. Ми всі маємо розуміти, що стався прецедент, який Державі необхідно максимально підтримати. Слід показати, що існують адекватні приклади. І, можливо, ми побачимо нові надходження до Музеїв.«Городницький Скарб» буде мною науково опрацьований. Є вже замовлення на три статті протягом кількох місяців. Але остаточна мета – публікація мною Каталогу" - зазначає Олександр Алфьоров.