Хто він Андрій Андрущенко?: Молодий підприємець та меценат з Новограда-Волинського

Яке ж воно, нове покоління підприємців? Це ті люди, які сповідують інші принципи життя, на яких практично не відбився слід радянського минулого. Вони не бояться пробувати щось нове, йдуть неповторними стежками, створюють собі дорогу самі, зберігаючи оригінальність і індивідуальність, перебуваючи в постійному пошуку кращого себе.

Про це сьогодні і піде мова в інтерв'ю з Андрієм Андрущенком – молодим підприємцем та меценатом з Новограда-Волинського.

- Андрію, у вас досить цікава біографія — навчалися Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна. Диплом юриста здобули у Національній академії внутрішніх справ у Києві, але потім повернулися до Новограда-Волинського і практично відразу ж почали займатися бізнесом. Зазвичай шлях становлення бізнесмена довше і складніше, у вас же, здається, все вийшло з першого разу?

- Так, я практично ніколи не працював на когось. Після закінчення університету у 2006 році, коли я повернувся до Новограда-Волинського вже була ідея займатися бізнесом. Я досить швидко освоїв усі тонкощі мистецтва каменеобробки, зумів залучити справжніх майстрів своєї страви. Це й стало справою мого життя. Велику кількість пам'ятних знаків у місті було зроблено саме нашим підприємством. Мабуть, кожен у місті бачив меморіал Воїнам АТО при в'їзді в місто, пам'ятник загиблим під час голодомору, хрест Борцям за волю України в місцевому скверику, пам'ятний знак Небесній Сотні навпроти Будинку Ради.

- Чи вірно твердження про те, що в бізнесі успішніше саме позитивні люди?

- Вважаю, що так. Але тут є нюанси. Позитивна людина — це, звичайно, добре, проте не буває 100-відсотково позитивної людини. Тому тут важливіше оточення, наявність позитивної команди. Коли одному сьогодні погано, а іншому добре, друзі, колеги та члени команди можуть завжди підтримати, підставити дружнє плече.

- Як ви думаєте, в чому ваше головна відмінність від інших людей? Наскільки ви цінуєте оригінальність?

- Кожна людина чимось відрізняється і в цьому я не унікальний. Але я не зациклений на цій думці і не сиджу за тридцять хвилин кожен день, розмірковуючи, як же мені стати більш унікальним. Що стосується оригінальності, то її зберігати потрібно, в тому числі з точки зору бізнесу. Дуже часто люди бачать успішний бізнес і намагаються його скопіювати. Таким чином вони погіршують ринок - для того, у кого вони скопіювали ідею і, перш за все, для себе. У таких інтелектуальних речах завжди потрібно зберігати індивідуальність і перебувати в пошуку кращого себе. Адже життя, а тим більше бізнес - занадто цінні явища, щоб жити чиєюсь ідеєю. При цьому оригінальність дає особистий спокій, який досягається саме в той момент, коли людина відчуває себе комфортно у своїй особистій тарілці.

- Ви справляєте враження постійно зайнятої людини. Що робить вас щасливим, коли вам вдається зробити паузу? Можливо, сім'я? Або все-таки успіх в бізнесі?

- Насправді я не женуся за ейфоричним щастям, тому що це річ, яка зараз є, завтра її немає. У бізнесі ми знаходимося в стадії постійного розв'язання проблем, тому задоволення приносить щоденна боротьба і перемога над окремими маленькими речами. Що стосується сім'ї, то від родини я отримую позитивний заряд енергії, мотивую себе завжди рухатися вперед і не здаватися перед труднощами. Це як спокійна гавань, в яку заходить корабель після шторму, де ти набираєшся сил і готовий знову до нових звершень.

- Чи були у вас моменти, коли ви сильно закопувались в рутині? Як ви виходили з цього стану або що робили, щоб не потрапити до неї?

- Насправді, я не вважаю рутину чимось поганим. Саме в моєму житті її не вистачає - стандартизованого дня, коли я знаю, з якої ноги вставати вранці і чим займатися весь день. Тут важливо правильно ставитися до рутини - адже систематичне уникнення рутинних справ межує з неробством.

- Чи відчуваєте ви себе вільною людиною? На відміну від тих, хто працює в штаті і отримує фіксовану зарплату.

- Звичайно. І в першу чергу це свобода особистого графіку. Я являюсь господарем розпорядку свого дня. І друга велика свобода, яку я не хочу ніколи упускати - це можливість подорожувати, коли хочу і куди хочу. Я в принципі люблю відчувати себе вільним: від правил, від графіка, від чужої думки.

- А де ви були за межами України і сподобалося найбільше?

- Я об'їздив з родиною майже усю Європу, бачив як живуть люди, як усе облаштовано для них. І хотів би щоб Україна та наш рідний Новоград-Волинський стали частиною цього чудового «європейського світу», але на превеликий жаль у нас попереду ще багато роботи, але я надіюся, що ми скоро зробимо свій «євроремонт».

- Нам відомо що Ви вирішили спробувати свої сили в політиці, подавши свою кандидатуру на місцевих виборах?

- Так, справді вже хочеться щось змінювати та рухатися уперед, і я розраховую на підтримку людей, які також бажають змін. Я балотуюся по 3-му округу, у списку Народної партії під №3.

- Чому Ви Андрію вирішили йти по списках "Народної Партії"?

- Хто б що не говорив, родина Литвинів багато зробила для міста Новограда-Волинського та району, і я впевнений, що обіцяне буде виконано. Хочу бути в команді серйозних людей, які вміють вирішувати справи, а не пуслословів, які навіть не можуть пояснити чого вони в політику йдуть.

- Ви вже зустрічалися з виборцями, які проблеми найбільше хвилюють людей?

- Як це банально вже не звучить: дороги, вода, сміття. Це проблеми, які дійсно потрібно вирішувати, і підходити до цього комплексно. А вразі мого обрання, хочу закцентувати особливу увагу над розв'язання екологічних проблем, запровадження роздільного збору сміття, його переробкою та утилізацією, в межах компетенції розв'язання питань з очищенням річки Случ та інших, що стосуються життя кожного новоград-волинця.