20-ти річна дівчина - бойовий медик з 30-ї бригади врятувала життя побратиму

«На передовій на багато складніше, аніж в цивільній медицині, адже рятуєш тих, з ким живеш на передовій…»

Ця тендітна дівчина - бойовий медик в 30 окремій механізованій бригаді ім.князя Костянтина Острозького, що боронить українську землю на Сході нашої держави. Оксані 20 років і для неї це перша ротація на передову.

Буквально нещодавно вона врятувала життя пораненого побратима, який зазнав важке наскрізне кульове поранення після чергового обстрілу окупантів неподалік Троїцького.

Почувши по радіостанції про поранення, Оксана не роздумуючи побігла його рятувати. - Серце калатало, потрібно було зібратись з думками і зробити все, щоб врятувати пораненого, - пригадує Оксана. - Я намагалась все робити правильно і швидко: ввела знеболювальне і тампонувала рану. Було темно, солдат втратив багато крові, знепритомнів – це не передати словами. Коли розумієш, що від тебе залежить його життя і нервами тут не допоможеш, потрібно все робити чітко та впевнено. Тільки після евакуації пораненого в госпіталь, повернулась до себе в бліндаж і дала волю хвилюванням… Це був перший військовий поранений, якому довелось Оксані надавати допомогу - своєрідне «бойове хрещення».

- Тут набагато важче ніж в цивільний медицині, адже ти з ними живеш на передовій, постійно перебуваєш на позиції, це - як частина сім'ї і когось втратити - це найгірше, що може трапитись, - каже бойовий медик.

Оксана ще зі школи мріяла стати медиком. Родом дівчина з Нікополя, що на Дніпропетровщині. Після школи вступила до Київського медичного коледжу ім. П. Гаврося де навчалась за спеціальністю «медична сестра». Проте життя вносить свої корективи. Підписала контракт зі Збройними Силами і після закінчення навчання в навчальному центрі "Десна" потрапила в бойову бригаду, звідки і вирушила з побратимами на Схід.

Після закінчення війни бойовий медик планує продовжити навчання на лікаря-хірурга. Відважна та цілеспрямована, а разом із тим рішуча тендітна дівчина сьогодні на передових позиціях продовжує підтримувати своїх побратимів, а якщо треба – то й рятуватиме їхні життя. Ціною свого ж.