120 тис підписників: відомий блогер-журналіст підтримав перейменування Звягеля

Український журналіст, автор відомої книги «Справа Василя Стуса», у своєму дописі на ФБ пояснив, що значить дерусифікація. За словами публіциста, маємо розуміти, що нам недостатньо розпрощатися із текстами Пушкіна чи Толстого, перейменувати вулиці, які колись отримали назви на їхню честь. Треба також враховувати імперську складову цього процесцу й також звернути увагу на географічні назви наших населених пунктів. Так, наприклад, Володимир вже не Волинський, а Новоград - Волинський відтепер - Звягель. Цю ініціативу Кіпіані радо вітав та розказав, чому Лесину батьківщину треба називати саме так.

Хоча й є ті, кому не до вподоби ця назва, журналіст поділився статтею видання «Історична правда», де грунтовно пояснюється, чому місто має повне право повернути собі історичну назву. Найкращим доказом того, що назву Звягель любила Леся Українка, є видана у 1902 р, збірка «Дитячі гри, пісні й казки. З Ковельщини, Лущини та Звягельщини на Волині».Також ніде дослідники не знайшли підтвердження того, що Лариса Петрівна Косач хоч десь згадувала про свою любов до цієї назви. Навпаки, є докази зворотнього. Сестра письменниці Ольга Косач-Кривинюк згадувала про неї таке: «Вона мені сказала, що то я описую їй двір і ганок при домі Завадських на вулиці Завадських у місті Звягелі (так у нас у родині називали місто, офіційно називане Новоград-Волинським)»,- йдеться у наведеній Кіпіані статті.

Сама ж Косач-Кривинюк у 1920-х роках у своєму звіті для Всеукраїнського етнографічного товариства писала наступне: «За той короткий час, що я пробула в Звягелі зі спеціальною метою зібрати матеріял для виставки пам'яті Лесі Українки, що народилася в Звягелі, якихось етнографічних спостережень я не могла там зробити.

Зазначила я собі лише таких чотири речі: 1) що ні од кого, з ким мені доводилося говорити, я не чула назви "Звягель", а всі казали "Новоград"; 2) що назва річки "Случ" – чоловічого роду, а не жіночого, як то я звикла змалку чути в своїй родині, що жила в Звяглі 50 років тому; 3) що базарного дня, коли на торзі було сила люду з околишних сіл, я ні на кому не побачила ні одної з тих хороших вишиванок, що їх моя мати, Ольга Косач, п'ятдесят років тому зібрала на Звягельщині цілий великий збірник…»  - йдеться в матеріалі "Історичної правди". 

"Отже, можемо виснувати, що сестри Косач зростали саме у Звягелі, любили та вживали саме цю назву, а не накинуту імперську. Бо тоді виходило, що Новоград-Волинський - нібито молоде місто й до імперії тут геть нічого не росло. Що не є правдою, бо Звягель згадується у літописі у 1256 - 1257 роках, коли був здобутий королем Данилом", - до такого висновку приходить автор статті.