Інформація про це з'явилася пізно ввечері 16 жовтня.

"За попередніми даними, у ліфті будинку, де проживав Павлов, спрацював саморобний вибуховий пристрій", - зазначено у повідомленні.

Повідомляється, що бойовик "попередньо перебував у цей момент в епіцентрі вибуху і отримав травми, несумісні з життям".

За словами джерела, у замаху підозрюється українська диверсійно-розвідувальна група. В "ДНР" оголосили план із затримання підозрюваних у вбивстві бойовика.

Також "Інтерфакс" посилається на джерела у "Міноборони "ДНР", де підтвердили загибель Павлова ("Мотороли").

"За попередніми даними, "Моторола" загинув внаслідок терористичної роботи української ДРГ. Під час повернення додому в ліфті спрацював дистанційний вибуховий пристрій", - заявили в "ДНР".

Як відомо, інформація про замахи на Моторолу та його поранення чи навіть смерть з'являлися і раніше.  Влітку 2016 року ватажок "ДНР" Олександр Захарченко заявив, що одни з вибухів у Донецьку був замахом на Моторолу.

На окупованому Донбасі "Моторола"  очолював незаконне збройне формування "Батальйон Спарта". Також він заявляв, що "розстріляв 15 полонених" солдат українських збройних сил. Amnesty International закликала розслідувати страти, в яких зізнався Моторола.

У 2015 році Україна звернулася до Інтерполу з проханням про оголошення росіянина у розшук, однак Інтерпол відмовив. Як вказують свідки, Арсен Павлов може бути причетним до вбивства полоненого захисника донецького аеропорту Ігоря Брановицького. 

Також Моторола внесений до списку санкцій Європейського союзу.

За останні місяці це не перший випадок замаху на представників ОРДЛО: 6 серпня прогримів вибух біля машини Плотницького, ватажок "ЛНР" був госпіталізований, повідомлялося про його загибель, та згодом з'ясувалося, що він живий.

19 вересня російські ЗМІ повідомили про стрілянину у ресторані у підмосковному селищі Горки-2, внаслідок якої був вбитий 40-річний громадянин України Євген Жилін -  засновник та лідер проросійської організації "Оплот", яка воює у зоні АТО проти українських військ. Жилін також брав участь у сепаратистських акціях на сході України на початку російської агресії у 2014 році та згодом втік до РФ.

За версією Слідчого комітету Росії, Жилін став жертвою конкурентної боротьби за розподіл грошових потоків, отриманих від продажу донбаського вугілля як в Україні, так і в Росії.