У чиїх руках перебуває електроенергетична система Житомирщини та чому ці люди бояться публічності?
Хрестоматійно: порушення нормального режиму роботи великих промислових підприємств загрожує компаніям втратою прибутків, позначається на зарплатні працівників, а держава – недоотримає податки. У випадку порушення роботи енергопостачальної компанії, можливі проблеми в роботі системи життєзабезпечення міста та всієї інфраструктури.
Першим тривожним сигналом для усіх споживачів електроенергії стало запровадження у 2014 році надзвичайної ситуації в електроенергетиці держави, із введенням обмежень споживання електроенергії. Згодом Міністерство енергетики та вугільної промисловості визнає подібні методи адміністративного регулювання малоефективними. Для уникнення колапсу енергетичної системи держави, з вересня того ж року країна повернулася до практики віялових відключень. Графіки відключень формують обленерго за погодженням з облдержадміністрацією.
При цьому високопосадовці замовчують про продаж власної електроенергії за кордон. Окрім забезпечення країн Прибалтики та Молдови, вітчизняний струм надходить до єдиної енергетичної системи ЄС. Вартість експортованої електроенергії часто нижча за встановлену ціну на внутрішньому ринку. До того ж, згідно підписаних міжнародних угод, навіть тимчасове припинення постачання струму вестиме до накладення на нашу державу грандіозних штрафів.
Натомість, у типовому договорі для внутрішнього ринку України відсутні гарантій та санкцій для постачальника електроенергії, які могли б компенсувати понесені ним втрати при плановому обмеженні електропостачання. У населення немає жодних шансів на відшкодування збитків за пошкоджену побутову техніку внаслідок такого відключення.
Приватні будинки та житлові будинки з автономними даховими котельними за умови мінусової температури зовнішнього повітря, за півтори-дві години простою можуть узагалі “промерзнути”, що призведе до руйнування всієї внутрішньобудинкової мережі теплопостачання. З вимкненням світла життя людей, які встановили сучасні газові котли, повністю лежить в надійності роботи датчика зупинення подачі газу. І це далеко не повний перелік потенційних ризиків припинення нормального забезпечення електроенергією.
НЕВИЧЕРПНІ ДЖЕРЕЛА ПРИБУТКІВ
Усі обленерго в Україні ставилися до побутових споживачів як до тягаря, констатуючи втрати, спричинені низькою ціною електроенергії для населення та високих втрат в мережах. Натомість ПАТ “Житомиробленерго” вдалося технологічні втрати в мережах обернути в прибуток. Підписана угода зі швейцарським Бюро Верітас Сертифікейшн передбачала продаж квот по зменшенню викидів парникових газів у атмосферу з отриманням для обленерго протягом 2009-2011 років понад 25 млн євро. Саме за рахунок зменшення даних втрат, які на той момент сягали 21% відпущеної електроенергії, було заплановано досягнути екологічного впливу проекту.
Фактично одночасно була отримана компенсація по інвестиційній програмі та надходження від міжнародних структур, кошти від яких призначалися на заміну застарілого обладнання, лічильників та ремонт трансформаторів.
Встановлені нормативні втрати в мережах, які на декілька відсотків нижчі за реальні втрати, досі дозволяють підприємству заробляти. Згідно річного звіту, на цій різниці ПАТ “Житомиробленерго” за 2014 рік було “зекономлено” 2,7 % відпущеної електроенергії або 71,9 млн кВт-годин, за які не потрібно розраховуватися з державою.
Стабільний дохід підприємству забезпечує річний інвестиційний план, затверджений Національною комісією з державного регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Всі погоджені планом витрати на підвищення рівня надійності та економічності роботи майна повністю компенсуються підприємству. У минулому році на розвиток мереж від держави було передбачено отримання 92 млн гривень.
Не варто забувати, що при приєднанні нового споживача обленерго стягує плату за розвиток мереж. Додавши до цього амортизацію основних засобів, що фактично дає можливість зменшити прибуток на 100 млн гривень та наведений пасивний дохід від нормативних втрат, ми виходимо практично на 300 млн гривень, які підприємство здатне щороку вкладати в оновлення, заміну та будівництво нових мереж.
Натомість, одними з основних витрат підприємства є придбання транспортних засобів та ремонт старих ліній електропередач, не закладаючи жодної гривні на спорудження нових.
Станом на 2015 рік підприємство накопичило 565 млн гривень чистого прибутку, досі нерозподіленого поміж акціонерами. Це величезний власний фінансовий ресурс, який, за рішенням загальних зборів, можна спрямовувати на докорінну реконструкцію зношених мереж ПАТ “Житомиробленерго”.
Натомість кошти скеровуються, наприклад, на купівлю банка, на придбання інших обленерго через новоспечені дочірні структури. У 2012 році ПАТ “Житомиробленерго” через ТОВ “Енергетична Україна ТВ” витратив 140,7 млн. гривень на успішне придбання 50% держпакета акцій ПАТ “Закарпаттяобленерго”. Використовуючи засновану ТОВ “ВС Енерджі-Житомир”, була спроба в 2013 році придбати “Волиньобленерго” та в 2014 році – “Черкасиобленерго“.
БУЛИ – НІДЕРЛАНДИ, СТАЛИ – СЕЙШЕЛИ
Розмови про російських власників ПАТ “Житомиробленерго” точаться давно та цілковито мали за собою виправдані підґрунтя. У середині 90-х підприємство одним з перших серед державних енергопостачальних компаній попало підприватизацію. Згодом через аукціон повністю перейшло у приватну власність: у 2001 році державну частку в 76,4 % скупиласловацька компанія Vychodoslovenskа Energetickа.
Через два роки повні права власності набуває голандська ВС Енерджі Інтернешнл (VS Energy International N. V.), в інтересах якої словаки придбавали акції. Для поточного управління та контролю фінансових потоків у 2006 році в Україні з’являється однойменне товариство ВС Енерджі Україна. Вітчизняна структура за короткий час скупила решту невеликих пакетів акцій, сконцентрувавши 15,6 % частки в статутному фонді ПАТ “Житомиробленерго”.
Враховуючи, що українська компанія на 100 % належить голландській, загальна частка ВС Енерджі Інтернешнл Н. В. становить понад 91 %. Саме така структура власності незмінно фігурує в офіційній звітності.
Структура власності ПАТ “Житомиробленерго”
Знайти кінцевих власників цих підприємств вдалося через Перший інвестиційний банк. З березня 2015 року для всіх банківських установ встановлена вимога щодо оприлюднення їх кінцевих власників. Близько 5% цього банку належить ПАТ “Житомиробленерго”.
Як свідчать офіційні звіти банку, ще в березні 2015 року основним власником ВС Енерджі Інтернешнл була малайзійська фірма Sandos International Power Limited через свою малайзійську “дочку” Alkahn Power Company. Імена кінцевих власників у публічному доступі так і не були викладені.
В наступному опублікованому на сайті банку звіті за другий квартал 2015 року власники повністю змінюються. Через низку фірм у Швейцарії та Латвії, якими володіють офшорні компанії з Кіпру, ниточки ведуть до Сейшельських островів. Саме на цьому райському куточку життя без податків зареєстровано кінцевий офшор.
Власники “Житомиробленерго”
Серед оприлюднених прізвищ п’ятьох співвласників, які в рівних долях ним володіють, немає жодного громадянина України. Троє – це громадяни Латвії, решта двоє – з Німеччини.
В офіційному переліку фігурує ім’я громадянки Німеччини Марини Ярославської, яка є дружиною відомого харківського мільярдера Олександра Ярославського. Його давні тісні зв’язки з російським бізнесом віднедавна стали ще й родинними. Як повідомляється у документальному фільмі, хрещеним батьком менших дітей Ярославського є один з найбагатших людей Росії, алюмінієвий магнат, друг Путіна, Олег Дерипаска.
Німець російського походження Олег Сізерман, який володіє ще однією частиною у власності обленерго, має спільний бізнесіз Евгенієм Гінером та Михайлом Воєводіним. Саме з даними персонами, яких у Росії відносять до клану “лужниковських“, асоціювалася попередня власність ряду обленерго, у тому числі й “Житомиробленерго”.
Латвійців варто цілковито віднести до орбіти російського впливу. Зокрема, банкір Віліс Дамбиниш представляв на батьківщині інтереси компанії MacAsyng Holding, якій належало 49 % московського футбольного клубу ЦСКА, очолюваного згаданим Евгенієм Гінером.
Колишній спортсмен Валтс Вігантс свого часу був директором малайзійської компанії Alkahn Power Company, якій донедавна належала вся структура ВС Енерджі Інтернешнл. Про Артурса Альбертса з публічного профілю в соціальних мережах вдалося лише дізнатися, що він випускник Латвійського Університету за спеціальністю правознавство та займається юридичною практикою.
Отже всі наведені видозміни мали на меті в черговий раз вибудувати структуру, яка мала б називатися європейським бізнесом із відкритими власниками та в черговий раз переприховати наявні тісні зв’язки між номінальними та реальними власниками. Сенс у цього всього може бути збереження прибутків та захист від втрати контролю над левовою часткою регіонального енергопостачання України.
ПОПУЛІЗМ ЧИ РЕАЛЬНА НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ОБЛЕНЕРГО
Непрямим підтвердженням того, що Евгеній Гінер володіє обленерго, служить розшифрування стенограми засідання виконкому Російського футбольного союзу, опублікована в “Новій газеті” у серпні 2014 року. Голос, приписуваний пану Гінеру, заявив, що “Севастопольенерго” (як і “Житомиробленерго”, – авт.) належить йому. Відкрити свою участь у компанії його змусив запуск владою окупованого Криму процес націоналізації електромереж. До міської власності Севастополя були переведені мережі підприємства та планувався викуп нерухомості, техніки та обладнання.
Аналогічні кроки у відповідь донедавна в Україні навіть не розглядалися. Першою законодавчою спробою була поява у грудні 2015 року на сайті Верховної Ради України законопроекту про націоналізацію “Рівнеобленерго“.
У квітні 2013 року компанія “АЕС Рівнеобленерго“ стала частиною енергетичного бізнесу керуючої компанії – “ВС Енерджі Інтернейшнл Україна“, та змінила назву на ПАТ “Рівнеобленерго“.
Керівництво обленерго відноситься до подібних ініціатив виключно як до популізму: держава не може бути ефективним власником – вона може бути хорошим контролером. Порушені у вересні минулого року кримінальні справи проти ВС Енерджірозцінюється суто як тиск на європейську компанію. Головне слідче управління МВС встановило причетність посадових осіб управляючої компанії та підконтрольних їй обленерго до «розкраданні бюджетних коштів шляхом вилученням частини власного капіталу». Декількома судовими ухвалами надано дозвіл на вилучення відомостей про банківській операції по рахункам ПАТ “Київоблненерго”, які використовувалися для інкрімінованої протиправної діяльності
В оприлюднених текстах рішень судів фактичними власниками визнаються двоє громадян Росії, замаскованих під ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Звісно, приховані таким чином прізвища відомі не лише Міністерству внутрішніх справ. Однак, публічно, на вищому державному рівні, ніхто не наважується їх оголошувати.
Причиною тому заплутані економічні та фінансові зв’язки учасників ринку, що виводять до оточення керівного складу Уряду України та особисто президента. Наприклад, Почесним консулом Сейшельських островів (місце реєстрації компанії-власника обленерго – ред.) із 2003 року є бізнес-партнер Порошенка та власник корпорації “Богдан” Олег Гладковський (до 2014 року – Свинарчук). Така інформація розміщена на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України.
Із серпня 2014 року Президент назначає свого давнього друга головою Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Із лютого 2015 року Олег Гладковський обіймає посаду першого заступника Секретаря Ради національної безпеки та оборони, одночасно залишаючись за попереднім прізвищем консулом країни, що є офшорною зоною.
Тарас Боросовський
