Після навчання у Польщі студент з Житомирщини мріє змінювати своє селище

На Житомирщині живе найбільша польська громада в Україні

18-річний Роман Метельський виходить з автівки у центрі селища Довбиш Баранівського району на Житомирщині. Навчається у польському місті Лодзь. Завдяки "карті поляка" – безкоштовно. 75 відсотків довбишан мають польське походження.

Роман приїхав на канікули додому. Тут із молодших класів вивчав при школі польську та ходив до костелу. У 10-му класі вирішив здобувати фах фізика у сусідній державі. Із 21 учня його класу ще троє виїхали до Польщі.

– Подумав, там буде легше поступити і реалізуватися. З "картою поляка" отримую 900 злотих стипендії (7500 грн. – Країна). Це дозволяє з другом винаймати квартиру і вистачає на життя. Хоча треба економити на розвагах, – розповідає Роман у салоні свого автомобіля – в ньому ховаємося від холоду. – Спершу мене сприймали як "цудзожємца" – іноземця. Вибачте, польські слова вилітають. Мову тоді досконало не знав. Відколи побачили "карту поляка" – як свій.

Є цілі поверхи в університетських гуртожитках, заселені українцями, росіянами, білорусами. Поруч – поляки. Всі нормально спілкуються. По місту часом гуляють футбольні хулігани. То вони не дуже люблять приїжджих. Можуть причепитися. Зазвичай, усе закінчується розмовою, розпитуванням. Але вночі краще бути обережним.

Із Польщею не хочу пов'язувати майбутнє. Вроді би своє, але – не своє. Хочу повернутися і щось змінити тут. У першу чергу, почуваюся патріотом свого селища.

На Житомирщині живе найбільша польська громада в Україні – близько 50 тис. осіб.

На початок ХХ ст. із 156 дворів у Довбиші двоє було українських. Решта – польські. 1925-го навколишні села об'єднали у Польський національний район із центром у Довбиші – тоді Мархлевську.

Згодом населення району почали репресувати і депортувати до Казахстану. Пояснювали – через відмову йти в колгоспи. Частина з них повернулися в Україну.