Проводи 2021: Як правильно поминати покійних і чого не можна робити на Радоницю

Провідна або поминальна неділя, проводи, провідки, гробки, опроводи, радониця, дарна неділя, Томина неділя – все це назви однієї і тої ж традиції – згадувати душі померлих в першу після Великодня неділю.

11 травня, на 9-й день після Великодня всі православні віряни відзначатимуть Проводи. Це особливий день молитовного поминання покійних.

Як правило, Проводи проводяться на дев'ятий день після Великодня. Чому «як правило»? Тому що спочатку для Батьківського дня або Радониці не було єдиної дати, і відзначали його в різних регіонах нашої країни по-різному: десь поминали батьків у неділю, називаючи свято Привітною неділею, десь-в понеділок або вівторок. Однак сьогодні склалася традиція влаштовувати Радониці на дев'ятий день після Світлого Воскресіння. Таким чином, Батьківський день завжди припадає на вівторок.

Справа в тому, що цілих два тижні - тиждень до Пасхи і тиждень після неї - в храмах немає поминальних служб. А в цей день вони поновлюються. Церква ніколи не забороняє молитися за померлих, але більш доречно це робити не в пасхальний тиждень. В українській традиції існує спеціальний день поминання - Проводи, у вівторок другого тижня після Великодня.

Чому ж радіють всі православні? Тому, що завдяки добровільній жертві Христа і його Воскресіння кожна людина отримала надію на своє власне воскресіння після смерті. У Великдень святкується звільнення всього людства від смерті. А на Радоницю православні віряни діляться цією радістю з покійними близькими: згадують їх і молять Бога про майбутнє воскресіння.

Як правильно поминати покійних?

На Радоницю прийнято поминати померлих близьких в церкві. Можна замовити за них спеціальну молитву - панахиду, або просто написати їхні імена в поминальних записках, поставити в храмі свічки і своїми словами помолитися про те, щоб Господь простив їм усі гріхи і упокоїв їх душу. Можна також прочитати акафіст за упокій.

Чому так важливо молитися про покійних? У православній традиції заведено вважати, що вічно жива душа кожного з них відчуває велику потребу в нашій молитві про неї, тому що сама померла людина вже не може творити добрих справ і домогтися вибачення своїх гріхів. Ось чому молитва за померлих близьких - це обов'язок кожного православного християнина.

Заради полегшення їх долі можна також віднести в храм на переддень продукти (будь окрім м'ясних і рибних), або роздати милостиню жебракам. Тим більше, що будь-яка благодійність, аж до адресної допомоги нужденним, завжди вважалася найкращим способом випросити у Господа прощення гріхів для покійних рідних і близьких.

Добре відвідати в цей день могили. Можна прибрати навколо них, якщо ви не встигли зробити цього раніше. Взагалі Радоница - це не свято в церковному розумінні, і працювати в цей день не забороняється. Добре і на кладовищі помолитися за упокій померлих, для цього є навіть спеціальні молитви. Можна і просто помовчати, згадуючи покійного.

Головне - не піддаватися в цей день печалі і смутку, а пам'ятати, що ви прийшли поділитися з покійними радістю: своєю впевненістю, що в майбутньому їх чекає воскресіння.

Чого не можна робити на Проводи

Категорично не можна на Радоницю віддаватися пияцтву і нетверезому буянню. Хоча вдома, під час поминальної трапези, випити трохи вина допустимо: можна випити, але не можна напиватися.

Не потрібно їсти або пити на кладовищі, залишати на могилі паски і фарбовані яйця, а також чарку горілки і шматок хліба «для покійного». Трапези на цвинтарях - це дохристиянська язичницька традиція, яка не має нічого спільного з православ'ям.

Також на Радоницю не заведено грати весілля. В цей день, як, втім, і взагалі по вівторках, в церквах не проводяться вінчання. А ось дні народження і будь-які інші особисті свята в цей день святкувати не забороняється. Адже це не день скорботи, а день радості.