11:52, 20 червня 2022 р.
Позиція нардепа Дмитра Костюка щодо перейменування міста
Дмитро Костюк на своїй сторінці у Facebook опублікував пост щодо перейменування міста:
Неділя. 117 день війни. Сьогодні Верховна Рада реалізує те, за що стояв Євромайдан! (і це історія не про перейменування Новоград Звягель, про перейменування я напишу нижче). Ми приймаємо десятки євроінтеграційних Законів, необхідних для вступу України до ЄС! А з іншого боку, денонсуємо сотні договорів про "дружбу" з РФ, які з завзяттям підписувала українська влада до 2014 року. Також сьогодні ми прийняли важливий Закон, який мотивує будувати бомбосховища (зокрема, робить обов'язковими бомбосховища в новобудовах). Це мають бути якісні укриття, з водою, туалетами, з можливістю зберігати продукти.
А тепер щодо перейменувань...За ці майже 4 місяці від 24 лютого у Верховній Раді України лише одного разу в порядку денному стояло питання перейменування міст та селищ. Володимир-Волинський на Володимир, не було суперечок, не було навіть обговорення, це просте рішення. Хоча подібних рішень органи місцевого самоврядування в рамках дерусифікації останнім часом приймали чимало, всі ці рішення чекають у профільному комітеті ВР свого часу - на їх розгляд потрібні тижні роботи Верховної Ради, а нам є, що робити. Є таке розуміння всіх фракцій та груп, що Парламент в час війни має витрачати час на ті законопроекти, які наближають перемогу України у війні, які прискорюють рух України до НАТО і до ЄС і які є критично важливими для нормального життя наших громадян. Адже крім смертей наших героїв війна несе державі величезного економічного удару. Ми робимо все можливе, щоб працівники бюджетної сфери вчасно отримували зарплати, пенсії, щоб бізнес працював і не виїздив з країни. Ви відчуваєте, як небачені раніше воєнні витрати б'ють по вашій кишені, як в усіх містах та селищах заморожені раніше розпочаті проекти – недокладена бруківка, асфальт чи недобудована школа – це тому, що всі видатки на проекти заморожені! Вони будуть завершені, але лише після перемоги, тому що все на фронт, а що залишається - на підтримку зруйнованих орками населених пунктів, де немає мостів, водопостачання, електроенергії тощо!
Всі рішення центральної влади сьогодні спрямовані на досягнення перемоги з мінімально можливими втратами, які, на жаль, все одно неминучі. Чи наближує перейменування якогось міста нашу перемогу сьогодні, в ці гарячі місяці, коли щодня Україна втрачає близько тисячі своїх кращих синів і доньок на війні? Мені здається це риторичне питання. Якби в конкретному випадку воно підвищувало бойовий дух - можливо! Однак, якщо це питання розколює суспільство, якщо через нього добрі сусіди називають одне одного орками. Якщо порівнюють навіть бійців ЗСУ, які життя готові віддати за Україну, з рашистами лише через те, що в них інша думка на перейменування міста. Те, що відбувається останнім часом у місті Новоград-Волинський – не здорово!
Рішення повинні прийматися виважено, в діалозі з людьми. В кожного може бути своя думка, людина може бути за назву Новоград-Волинський, може бути за назву Звягель, а може хтось за Возвяголь і те, що у вас інша думка не дозволяє вам ображати іншого! Прихильники і однієї, і іншої назви мають за собою аргументи (так, з одного боку діюча назва – імперська і так, Леся Українка, як і ми з вами народилася в Новограді). І ті, і ті є патріотами свого міста! Я прошу всіх новоград-волинців (або всіх звягельчан) з повагою ставитися одне до одного! Особливо під час найскладнішого в історії української державності періоду!
Замість того, щоб сваритися одне з одним у фейсбуці, вестися на блогерство професійних провокаторів, які переслідують свої особисті політичні цілі, давайте краще пліч-о-пліч допомагати нашим ЗСУ, нашим медикам, нашим пожежникам - певне їм дико читати ваші пости, ризикуючи життям при тушінні пожежі після чергового "прильоту". Не кажу вже про наших бійців в окопах. Є речі, які є важливішими - це наше життя і наша свобода. Хтось за свободу ближнього гине, а хтось свободу, право вибору у ближнього забирає.
Питання перейменувань вулиць, міст – це питання суспільного консенсусу громадян, яким тут жити!
На історичному факультеті я вивчав український націоналізм професійно, цій темі присвячені мої публікації в наукових журналах, курсові роботи. Так склалося історично, що український націоналізм – це в першу чергу любов навіть не до держави (її ще потрібно було здобути), це любов до українців! Це й відрізняє дуже схожі терміни націоналізм та більш уявну категорію патріотизм. Націоналізм – це бажання найкращого для представників своєї нації! Від вболівання за українських спортсменів, бо вони – українці і до сліз від того, що з українцями зробили московські гниди в окупованих містах! Ми хочемо якнайкращого життя для українців! Держава понад усе саме через те, що лише здобувши власну незалежну державу наші предки бачили свободу, краще життя для українців! Лише маючи державу українці могли говорити рідною мовою, мати право обиратися до органів влади і навіть працювати, де бажали – тому, що під гнітом інших держав ми століттями цих прав не мали. Ще ніби вчора Небесна сотня, звичайні люди, гинули на Майдані, борючись не за себе, а за майбутнє своїх земляків! І зараз у нас війна.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
11:37
Вчора
16:31
2 листопада
09:17
2 листопада
ТОП новини
Оголошення
00:17, 24 жовтня
26
13:36, 1 листопада
2
10:31, 31 жовтня
live comments feed...