"Війна і футбол: Маріуполь, Миколаїв, Харків... - футбольні клуби розпочали сезон попри обстріли і окупацію"

Війна руйнує професійний спорт і футбол як "гра мільйонів" постраждав чи не найбільше. З футбольної карти України зникли більше 20 клубів. Однак, попри фінансові труднощі і обстріли рашистами наших земель якраз ті регіони, які знаходяться під постійною загрозою чомусь продовжують утримувати футбольні клуби. Здавалося б не на часі спорт, коли вся країна волонтерить на ЗСУ, однак реальність здивувала - команди навіть з окупованих міст України не розпустилися, навпаки - вибравшись з окупації знайшли нових спонсорів, спортивну інфраструктуру на підконтрольній території України та почали новий футбольний сезон.

Головний фактор - символічність. До анексії Кремлем українського Криму на півострові головним футбольним клубом була сімферопольська Таврія, яка в кращі часи представляла Україну в єврокубках. Після анексії клуб разом з частиною гравців та тренерів переїхав на материкову частину України, знайшов нову базу, нових гравців і продовжив грати в Другій лізі чемпіонату України з футболу. Герб команди з Сімферополя посеред інших футбольних клубів з різних куточків України став символом того, що Крим - це Україна. І головний клуб Криму залишився з Україною. Як і головний клуб Донбасу Шахтар, втративши стадіон і академію, не припинив своєї історії, перебрався до Києва і продовжив перемагати в Лізі чемпіонів як український клуб, символізуючи для всієї Європи, що Донбас - це Україна.

Футбол давно став більше, ніж грою. В 90-их продовжували грати чемпіонат в усіх країнах Югославії, де декілька років тривала кривава громадянська війна. Багато гравців вдень воювали, а увечері вдягали бутси. Навіть в роки Другої світової війни футбол був і навіть відбувалися матчі наших клубів з німецькими, як би це не шокуюче звучало для тих, хто далекий від цього спорту. Вся справа в символізмі. Як в окупованих містах вішають українські прапори, так і футбол попри війну став символом незламності. 

В День незалежності розпочався новий (перший воєнний) сезон України з футболу. Матчі відбуваються без глядачів, через постійні сирени перериваються на години, однак їх дограють. Клуби залишились без прибутків від матчів при пустих трибунах, без спонсорів, а деякі і без житла для гравців, але при цьому продовжують грати. В Першій лізі поміж інших клубів розпочав футбольний сезон ФСК Маріуполь. Місто, розбомлене рашистами вщент з юними гравцями, які втекли від жахів рашистської окупації до Запоріжжя продовжив грати в футбол. В самому Запоріжжі, який за 40 км від лінії фронту і щодня обстрілюється продовжує існувати і грати футбольний клуб Металург Запоріжжя, що фінансується владою міста за бюджетні кошти. Попри частково зруйноване місто, Чернігів також не залишився без клубу - ФК Чернігів на тижні зіграв унічию перший тур проти ФК Скорук, що представляє Нікопольський район. В Другій лізі в сезоні 2022/2023 разом з новоград-волинським клубом Звягель зіграє клуб ВАСТ з прифронтового Миколаєва, в який щодня прилітають рашистські ракети.  А в Прем'єр-лізі України виступають цілих два клуби з розтрощеного обстрілами Харкова. 

Який футбол, коли війна? - слід спитати в тих, хто щодня проводить тренування під звуки вибухів. Футбол - більше, ніж спорт.