Відтепер лікарні Житомирщини повинні будуть лікувати хворих, а не містити ліжко-місця

Ця новина з Моз сколихнула всю медичну братію: втратив чинність основоположний наказ №33, згідно з яким десятиліттями медичні установи країни фінансувалися, виходячи з кількості ліжко-місць, а не числа пролікованих пацієнтів. В результаті хворих часто затримували в лікарнях подовше, щоб не втратити фінансування. А штат лікарень був невиправдано роздутий, оскільки теж залежав від кількості ліжок. Всі розуміли, що так бути не повинно і що колосальні гроші йдуть, як вода в пісок. І ось тепер, після скасування наказу, ситуація повинна змінитися. Як саме? І чи готові наші медустанови до «вільного плавання»? На ці питання попросили відповісти в. о. начальника управління охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації Віктора Лучкива.

— Наказ №33 критикувався довгі роки на всіх рівнях, оскільки строго регламентував кількість штатних працівників та не дозволяв лікарні зробити ні кроку вправо-вліво за його рамки. Всі питання фінансування лікарні та її системи роботи вирішувалися «зверху». Зрозуміло, що при такій системі ні про які реформи в охороні здоров'я не могло бути й мови. Але після скасування системного наказу утворився певний вакуум, і керівники медустанов розгубилися: як бути далі? Адже тепер всі питання, пов'язані з кількістю працівників, їх ставок, зарплати і системи роботи керівництва лікарень доведеться вирішувати самостійно. А керівники не звикли самі приймати такі рішення і нести за них відповідальність. Тому Міністерство обіцяє до кінця року розробити методичні рекомендації, щоб було від чого відштовхуватися в прийнятті рішень.

-Ми постійно говоримо, що українська медицина потребує засобів, адже гроші є! І чималі гроші! — продовжує Віктор Іванович. — Просто ми не вміємо їх ефективно використовувати. – По-перше, штати лікарень роздуті. Наприклад, якщо раніше в обов'язки молодшої медсестри входило нагодувати хворого, прибрати, перестелити ліжко, то тепер все це роблять рідні пацієнтів, які допущені не тільки в стаціонар, але і в реанімацію. Тому такої кількості санітарок вже явно не потрібно. Що стосується лікарів, то далеко не всі виконують ту навантаження, яке повинні виконувати. Один хірург проводить 300 операцій в рік, інший, 100, третій – 50, а значить, вони не повинні отримувати однакову зарплату. Але найголовніше — потрібно скорочувати ліжко-місця. Якщо у Європі на 10 тисяч населення припадає 40 ліжко-місць, то в Україні – 74! А адже технології швидко удосконалюються, зростає число малоінвазивних (малокровных) операцій, після яких пацієнт йде додому вже на 3-4 день, і немає сенсу перебувати в лікарні 10 днів, як колись. У Житомирській області в рік проводиться 62 тисячі операцій. І якщо раніше малоінвазивні операції із загальної кількості становили всього 1-2%, то тепер – 13%, тобто восьму частину всіх оперативних втручань. Ми підрахували, що в області необхідно скоротити 1718 ліжко-місць.

— Але якщо скорочуються ліжко-місця, значить, скорочується і медперсонал лікарень. До чого готуватися медикам? – запитуємо у Віктора Івановича.

— Я хочу підкреслити, що кількість лікарів пенсійного та передпенсійного віку в нашій області становить приблизно 40%. Керівництву лікарень потрібно вирішити, кого перевести на меншу ставку, кого – на посаду консультанта. Багато отримують і пенсію, і ставку і належні доплати, а молоді дипломовані фахівці заробляють всього тисячу з гаком гривень, тому йдуть з державних медустанов в приватні структури. Кожен керівник повинен ретельно продумати, який штат працівників йому потрібен і як ефективно розподілити навантаження і фінансування. Крім того, кожна операція має свої витрати. Наприклад, підраховано, що операція по видаленню апендициту повинна обходитися лікарні в 2 тисячі гривень, значить, держава зобов'язана повернути лікарні саме таку суму. А якщо операція обійшлася лікарні в 3 тисячі, значить, клас надання допомоги фахівцями цієї лікарні нижче, і вона буде працювати собі в збиток. Словом, якщо все грамотно прораховувати, то грошей цілком достатньо для нормальної роботи. Просто керівництву лікарень потрібно навчитися самостійно вирішувати всі фінансові та інші питання, пов'язані з роботою установи, які раніше брало на себе Міністерство.

— На які потреби медицини в нашій країні, могли б піти вивільнені кошти?

— Україні дуже потрібні сімейні лікарі. І ми могли б за рахунок цих коштів забезпечити сімейним лікарям гідну зарплату, і не тільки їм, але й фахівцям інших профілів. А що стосується лікарень, то кожен керівник повинен вирішити, куди і на що ефективніше витратити гроші, що вивільняються.

***

Нагадаємо, влітку минулого року 33-й наказ хотів скасувати тодішній міністр Олександр Квіташвілі. При цьому він планував вивільнені кошти спрямувати на фінансування сімейної медицини і обіцяв лікар-медсестрі зарплати у 30 тис. грн. Правда, незабаром міністр-реформатор заявив про неможливість проводити реформи і пішов.

Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі