Староболгарська мова на Русі

Починаючи з 6 ст., слов’яни що мешкали між Віслою та Дніпром починають активно розселятися, в тому числі і на північ, де згодом з’являються Кривичі та Словени, які дали мову предками московитів.  Мовсковитів в ті часи не було і в планах  звісно, а мова Кривичів і Словен мала бути мовою древніх  східних слов’ян,  ні для кого не таємниця, що то була і мова предків українців, що доречи  тисячі років не звідки не приходили а формувалися на цій землі поміж Віслою і Доном. Є навіть теорії по якій предки всіх індоєвропейських народів походять саме з цієї території, так відомий на заході німецький дослідник, мовознавець та історик, професор  університету в Фінляндії Харальд Харманн, розміщує прабатьківщину індоєвропейців між Дніпром і Доном. А прабатьківщину слов’ян, що на пару тисяч років молодша  між Віслою і Дніпром  саме на Волині,  так само як і інший не менш іменитий німецький професор Удольф , поміщає найдревніші слов’янські гідроніми саме в землі Волинській.

Починаючи з 6 ст., слов’яни що мешкали між Віслою та Дніпром починають активно розселятися, в тому числі і на північ, де згодом з’являються Кривичі та Словени, які дали мову предками московитів.  Мовсковитів в ті часи не було і в планах  звісно, а мова Кривичів і Словен мала бути мовою древніх  східних слов’ян,  ні для кого не таємниця, що то була і мова предків українців, що доречи  тисячі років не звідки не приходили а формувалися на цій землі поміж Віслою і Доном. Є навіть теорії по якій предки всіх індоєвропейських народів походять саме з цієї території, так відомий на заході німецький дослідник, мовознавець та історик, професор  університету в Фінляндії Харальд Харманн, розміщує прабатьківщину індоєвропейців між Дніпром і Доном. А прабатьківщину слов’ян, що на пару тисяч років молодша  між Віслою і Дніпром  саме на Волині,  так само як і інший не менш іменитий німецький професор Удольф , поміщає найдревніші слов’янські гідроніми саме в землі Волинській.

Отже інші слов’янські народи Хорвати, Чехи, Словаки, Словени, Македонці, Серби і інші  то є нащадки тих древніх слов’ян що мешкали на територіях сьогоднішньої України та Польщі. В тому числі і ті слов’яни що пішли на північ, на сьогоднішню московію.  Близькість  української, білоруської, російської зумовлене історичним процесом, коли на мову в їх регіонах формування , мав вплив якийсь спільний фактор. Таким фактором, в раннє середньовіччя був Київ зі своєю місцевою мовою, але цей фактор був через недовгу тривалість замінений на інший, а саме Християнство, з новою четвертою сакральною мовою староболгарською згодом староцерковнослов’янською.  При чому в часи коли влада Київа поширилась і на північ до Новгорода, мова Словен- Новгородців вже мала свою діалектичну відмінність сформовану саме на півночі про це можна почитати в роботах мовознавця Залізняка який працює з берестяними грамотами Новгорода. За думкою Залізняка доречи, якби московія не завоювала Новгород в 15 ст. то на сьогоднішній день ми мали б ще одну східнослов’янську мову новгородську.  Ось на стільки був відмінний новгородський діалект від московського койне.

Тут буде важливим згадати що міфологічної спільної мови трьох братських народів ніколи не існувало. В часи формування Русі  мова Київа різнилася від мови Новгорода, а Москви тоді навіть не існувало. Перша письмова згадка про слов’ян датується шостим століттям автора Йордана готського історика, який послуговувався не зберігшимся старішим джерелом. Йордан вже в 6-му ст. чітко розділяє три слов’янські народи що мали на його думку одну мову і культуру Анти на території сучасної України, Венеди між Віслою і Ельбою, і Славини по Бугу і Дунаю. Це досить велика територія розселення сотні тисяч квадратних кілометрів, без централізованої влади і монотеїстичної релігії, це  зумовлює навіть на той час 6 ст. неможливість існування однієї спільної мови, скоріш за все ці три народності послуговувалися щонайменше трьома діалектами. І надалі чим більше нових територій заселяли слов’яни тим більше слов’янських мов з’являлося.

Що до походженняСловен Ільменських- Новгородців існує  декілька теорій, за однією з них слов’яни прийшли сюди поступово заселяючи північні землі з території прабатьківщини між Віслою та Дніпром, за іншою теорією, слов’яни з’явилися на півночі прийшовши з території північно-східної Німеччини де вони розселилися з кінця 6 ст. з околиці острова Рюген по балтійському морю. Є й така за котрою, словенами називали пословяненні народи, від «слово» ті що розмовляють зрозуміло словлять, на відміну від німців що не розмовляють (зрозумілою мовою) є німими. В даному випадку на півночі то були фінські народи, Варяги, Ободрити, Балти. На мою думку правда десь посередині, мабуть всі ці теорії мають право на свою долю правдивості.

Діглосія

В 860 році Моравський (сьогодні Чехія) князь Ростислав правитель однієї з перших слов’янських держав, попросив візантійського імператора Михаїла ІІІ надати йому допомоги в запровадженні християнства візантійського обряду, для зміцнення держави і захисту від зазіхань сусідніх Франків християн римського обряду. Для цього з Константинополя була відправлена християнська  місія братів Кирила та Мифодія до Моравії, де 863 році вони презентували переклад Біблії слов’янською мовою, а саме болгарським діалектом міста Солуні (Тесалоніки) звідки походив Кирил, для перекладу Біблії  Кирил створив нову абетку глаголицю, що була замінена через сто років на Кирилицю учнем братів просвітителів Климентом з Охриду. Глаголицею послуговувалися паралельно ще аж до початку 20 століття в монастирях  Хорватії.

Ось ця мова по суті староболгарська, що проникла на Русь після християнізації в 988 році, стала тим фактором впливу на всій території Русі, що в подальшому стало вирішальним в процесі формування російської мови. Починаючи з 10 ст. на Русі виникає діґлосія - використання двох мов в різних сферах життя, так мовою княжого двору, книг та освіти стала мова староболгарська-староцерковнослов’янська, мовою спілкування, народною мовою залишалася східно-старослов’янська староруська-староукраїнська.  

І в подальшому в історичному процесі, староболгарська – церковнослов’янська  реформувалася вбираючи в себе якісь ознаки східнослов’янської, але і східнослов’янська терпіла значний вплив церковнослов’янської, і в якийсь проміжок часу приблизно в 15 ст. московити почали розмовляти мовою, що схожа на наш сьогоднішній суржик, суміші тих всіх новгородських суздальських діалектів з мовою староболгарською, сюди долучилися мови тюркських народів і місцевих фінно-угрів. 

Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Виклад
(0 оцінок)

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Актуальність
0/12
Виклад
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку