Ялинкова прикраса, про яку складали казки

– Бабуся Єва завжди намагалася поставити вдома ялинку до Миколая. Той день проводили особливо тепло, збиралися в сімейному колі. Потім так само зустрічали Новий рік, Різдво, старий Новий рік. Цю традицію зберігала моя мати, і я намагаюся підтримувати, – розповідає 32-річна Ірина Замкова.

Її баба Єва Дмитрук жила в селі Тернівка Новоград-Волинського району на Житомирщині.

– На пам'ять про ті свята мені від бабусі у спадок перейшла іграшка з біблійними волхвами. Вона вішала її на видне місце. Але гратися іграшками з ялинки суворо забороняла. Думаю, для бабусі вона стала дорога, бо купила у післявоєнні роки. Тоді ялинкові прикраси дістати було важко.

Прикрашена ялинка у Єви Іванівни стояла до старого Нового року – до Василя. Після свят розбирала її сама. Кожну іграшку складала в кошик із ватою.

– Бабуся працювала дояркою і вихователькою в дитячому садку. Рано-вранці йшла на ферму, а потім – до дітей. Під час свят у нас збиралися її вихованці й сусідські діти. Бабуся показувала іграшки на ялинці й розповідала казки, що видумувала на ходу. Щоразу – інші. Прив'язувалася до нової іграшки на ялинці. Казки про волхвів і народження Ісуса Христа розказувала лише на Різдво.

Починала після зустрічі першої різдвяної зірки. Дітвора сиділа кругом ялинки й бабусі. Найменші могли гратися іграшками, що вона скручувала з хустинок чи з іншого одягу. Любила збирати якомога більше малечі. Тоді їй самій було цікавіше. Батьки дітей дуже дякували за такі вечори.

Олександр ГАНДЗІЙ, фото надане Іриною ЗАМКОВОЮ
Новоград ялинка прикраса
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі