Святвечір: традиції навечір’я Христового Різдва для звягельчан

Різдво

Святвечір, або навечір’я Христового Різдва відзначають православні християни 6 січня. Цього дня у храмах Рівного відбуваються святкові богослужіння, а ввечері прийнято готувати вечерю із 12 страв. Що рівнянам варто знати про Святвечір, історію і традиції свята – читайте далі.

Історія надвечір’я Христового 

Історія святкування надвечір’я перед празником Христового Різдва сягає перших віків християнства, має окрему богослужбу, що зветься Великі або Царські часи. Її уклав Єрусалимський Патріарх Софроній, де в псалмах та читаннях пророків зі Старого Завіту зібрано основні пророцтва відносно обіцяного Месії. День надвечір’я завершує Пилипівський піст перед Різдвом, тому цього дня є строгий піст.

Колись, ще в дохристиянські часи, наші прадіди в той час мали свято «Корочуна» — день привітання сонця. «Свято „Корочуна”, — каже проф. С. Килимник, слова якого наводить у своїй книзі „Пізнай свій обряд” о. Юліян Катрій, — цілком хліборобське, було натхнення людини надією і вірою у щасливий рік урожаю, приплоду худоби, здоров’я, добробуту та радісного життя». Наші пращури вірили, що у грудневі й січневі дні народжується чудодійна сила, що переливається у душі людей, у землю, у воду, у рослини і тварини, тому так чекали та радісно відзначали це свято. Християнство наповнило давні традиції новим змістом, християнськими ідеалами, ідеями правди, любові, всепрощення Слова, щедрості, удосконалення.

Приготування до Святвечора

„До Різдва в Україні готувалися ще з літа. Під час жнив перший, а в деяких місцевостях – останній сніп збіжжя (жита або пшениці) залишали необмолоченим. До нього додавали також по кілька стеблин з інших злаків і перев’язували одним двома, а інколи трьома перевеслами. Цей сніп вносили до хати в навечірня Різдва Христового. Називали його по-різному: «дідух», «дід», «коляда» на Волині, «кріль» (король) на Холмщині, «зажин» на Чернігівщині, «баба» в Чорткові на Тернопільщині”, — розповідають у книзі „Обряди і страви Святого Вечора” Ольга Вербенець і Віра Манько . В деяких місцевостях «бабою» називали сіно, яке також вносилося до хати.

Приготування до Різдва охоплювало всі сторони життя української родини. Готувалося доволі їжі, варився мед, виготовлялися різні наливки, вишняки, сливняки, тощо. Господиня купувала нові горщики, ложки, миски, дбала про нове вбрання для дітей і дорослих.

Традиційні в наш час ялинки в хатах українців з’явилися переважно аж у першій половині ХХ ст. Спочатку їх підвішували до сволока і лише згодом почали ставити на підлогу. Прикрашали ялинку свічечками, горішками, яблучками, медівниками або домашніми тістечками. Звичай прикрашати різдвяну ялинку поширився з Німеччини. Легенда свідчить, що традицію прикрашати дерева на честь Різдва запровадив відомий богослов-реформатор Мартін Лютер (1483-1546). У 1500 році, напередодні Різдва, він, гуляючи лісом, побачив декілька ялинок, покритих снігом. Вони яскраво виблискували в місячному сяйві і вразили Лютера своєю красою. Повернувшись додому, він поставив маленьку ялинку посеред кімнати, прикрасив її свічками і запалив їх.

На Лемківщині і в деяких районах Львівщини виготовляли так званих «павуків», що символізують павутиння, яке, за легендою, врятувало Христову родину від Іродових воїнів. Виготовляли павуків із соломи або із тонких дерев’яних прутиків чи з дроту, а у місцях з’єднання чіпляли квіти, свічечки або скляні ялинкові прикраси.

До свята мав бути наведений порядок і на подвір’ї, і в господі. Всі знаряддя повинні бути на своєму місці. Все, що було позичене, потрібно було повернути додому, але також і самому повернути позичене. До свят, за традицією, мали бути полагодженні і вози, і сани.

Традиція внесення дідуха і приготування стола

Наступним кроком є традиція внесення дідуха. Господар, здійнявши шапку, перехрестившись, брав дідуха і в’язку сіна, а син – дві в’язки. Сіно при цьому розтрушували, а батько приговорював: «Хай труситься сіно, хай годує худібку. Хай м’яко буде душечкам, хай м’яко буде Святому Дитяті та худібці на сіні лежати!».

Повільно і урочисто батько з сином підходили до хати і ставали перед порогом, де їх вже чекала господиня з книшем в руках. Входили в хату і батько говорив такі слова: „Святки йдуть!” „Святки прийшли!” – відказував після батька син. „Шануємо і просимо дідуха й вас завітати до господи!”, – відповідала мати. Так відбувалось на Східній Україні, а на Галичині газда (господар) промовляв такі слова: «Дай Боже, добрий вечір, ті свята упровадити, других дочекати в здоровлю, щастю до другого року, на многая літа». Опісля, сім’я заходила до хати, хрестилася, розстеляли в’язочку сіна на покутті й ставили на нього дідуха, другу в’язку сіна клали на стіл, а третю – під стіл. Під час того, як на підлогу стелили солому, діти під столом квокали: «Кво-кво – завтра Різдво».

На Тернопільщині та Львівщині на стіл укладали сіно тонким шаром, господиня клала на чотири кути зілля і часник. Зверху стелили білий обрус, а поверх нього часто стелився другий.

На святково застелений стіл клали хліб, і в ньому робили дірку, в яку вставляли високу воскову свічку. На Лемківщині і в Галичині свічку ставили в горня, наповнене ярим зерном, яке згодом підмішували до посівного зерна. Запалену свічку ніхто не мав права погасити весь вечір і старалися запалити так, щоб вона випадково не погасла, бо це не є доброю прикметою, бо віщувала смерть когось з родини. Після цього господар клав у сіно під столом сокиру, косу, серпа, частину рала, частину граблів – щоб добре оралося, жалося, косилося та щоб було, що жати і косити в Новому році. Тільки опісля господар брав горщик з кутею, а господиня з узваром. Вони урочисто несли їх на покуття.

Поки мати ставила страви на стіл, господар йшов у хлів годувати худобу шматочком хліба з застромленим у нього часником, посипаним сіллю, починаючи з найстаршої, закінчуючи наймолодшою. Символізм цього звичаю у тому, що худоба своїм диханням зігрівала новонародженого Ісусика. Потім вся родина ставала до спільної молитви. Спочатку моляться за померлих, а потім за всіх присутніх.

Після господар змішував ложку куті та всіх інших страв з борошном і знов йшов у хлів пригощати худобу, щоб й та могла приймати участь у святкуванні. Потім виходив на подвір’я, щоб запросити на вечерю всі праведні й не праведні душі, сонце й місяць. Запрошення повторював тричі. Не отримавши відповіді, голосно говорив: «Як не йдете, то щоб повіки віків не приходили». Господар, повернувшись до хати, зачиняв двері. Після цього вже ніхто з дорослих у цей вечір не міг виходити. На Прикарпатті збереглася ще досі традиція перед вечерею йти з кутею та свічкою на цвинтар і запрошувати померлих родичів на спільну трапезу.

Різдвяна зірка

Коли на небі з’являлася перша зірка, аж тоді родина могла сідати до столу після дня суворого посту, під час якого ніхто не мав права їсти, окрім малих дітей, яким давали трішки вареної картоплі. Проте перед тим як сісти, кожен дмухав на місце на лаві, щоб бува не придушити душі, які, вважалося, на Святвечір приходили до хати.

Починали вечерю з куті. Їли всі з спільних мисок і пили з одного кухля, що символізувало мир і злагоду в сім’ї впродовж року. Окремі тарілки і ложки ставили лише для покійних родичів, або того з родини, кого не було в цей вечір вдома. Несподіваний гість віщував щастя на цілий рік, тому йому старалися догодити. Також вважалося доброю прикметою запрошувати на вечерю одиноких, бездомних та убогих людей. Вечеряли довго і ніхто не мав права вставати, окрім господині, яка підносила страви.

В кінці вечері батько, а за ним і вся родина вставали з-за столу та дякували Господові за прожитий рік і просили про долю на наступний.

Після вечері на столі залишали кутю, інші страви, ложки, бо вірили, що вночі померлі прийдуть ще раз на вечерю.

У центральній та східній частині України після Святовечора існував звичай носити вечерю дідусю і бабусі (якщо вони мешкали окремо), хрещеним батькам та добрим знайомим. «Нести вечерю» — то значить шанувати старійшину, ділити надію, долю, добро, згадувати померлих.

Після Вечері у деяких регіонах молодь починала колядувати. Дехто йшов на Всеношне Богослужіння, яке завершувалося святковою Різдвяною Літургією.

Загалом традиції святкування надвечір’я Різдва носять однаковий характер по всій Україні, а відмінність у південних та північних областях пояснюється впливом інших культур. Багато із самобутніх звичаїв втратилися або призабулися внаслідок масових депортацій українців з їх етнічних земель або через радянську атеїзацію. Попри все, українці сьогодні по-новому відкривають себе для Бога, рідних традицій і обрядів.

Рвздво Звягель Новоград
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Поки ще ніхто не оцінював
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Виклад
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Вчора, 16 січня, в День пам’яті захисників Донецького аеропорту, внаслідок снайперського обстрілу противником загинув військовослужбовець старший солдат 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Уродженець міста Чуднів, Житомирської області. 30-річний воїн загинув в районі Новозванівки, що на Луганщині, під час обстрілу снайперів.  Поділяємо ваше горе, сумуємо разом з вами, підтримуємо вас у годину скорботи. Щиро шануємо пам’ять героя ! С...
Кримінал
У Новограді-Волинському один з відвідувачів місцевої крамниці поцупив… м’яку музичну іграшку вартістю близько півтисячі гривень, що знаходилася на прилавку. 31-річний звягельчанин не звернув увагу на заклики продавця повернути її або ж заплатити та пішов геть. Поліцейські швидко встановили особу грабіжника та вилучили у нього крадену річ. Нині тривають досудові розслідування.  Слід зазначити, що законодавством за відкрите викрадення чужого майна (грабіж) п...
Суспільство
Хрещення Господнє є одним з ключових подій земного життя Христа. Саме в свято Хрещення Святий дух зійшов з небес, але був він не в людській подобі, а в образі білого голуба, в такому вигляді його і побачили люди. Тому свято Хрещення по-іншому в народі називається Святим Богоявленням, такий термін частіше використовують в церковній літературі. У цей день 19 січня (за новим стилем), Ісус з Назарета прийняв хрещення від Івана Хрестителя і сталося це в річці Й...
Пригоди
Дорожньо-транспортна пригода сталася 16 січня близько 19:30 неподалік с. Романівки у Новоград-Волинському районі, на автошляху Київ-Чоп.  Про це повідомляє прес-служба поліції Житомирщини. За попередньою інформацією, 38-річний водій автомобіля «DAF», рухаючись у напрямку міста Рівного, допустив зіткнення з гужовою повозкою, яка рухалась у попутному напрямку. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди травми отримала пасажирка гужової повозки, 35-річна жительк...
Суспільство
У сім'ї, де народилася видатна поетеса Леся Українка, Різдво Христове завжди вважалося особливим святом. Вже не один рік у літературно-меморіальному музеї проходить «Святвечір» зі смачною кутею та колядками. 16 січня 2020 року у Новоград-Волинському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки традиційно відзначили Різдво Христове. На свято завітали високопосадовці міста та члени великої музейної родини. На початку заходу завідувачка літературно-меморіаль...
Пригоди
Працівники обласного підрозділу близько року не отримували зарплат. На Житомирщині працівники обл-автодору на півтори години перекрили міжнародне шосе Київ-Чоп через тотальні невиплати зарплат. Трасу "Київ-Чоп" під Житомиром на півтори години перекрили працівники облавтодору У повідомленні зазначається, дорожники вирішились на протест, тому що зарплати не бачили уже рік – загалом це понад 14 мільйонів гривень. Люди масово звернулись до судів і виграли їх....
Кримінал
Новоград-Волинською місцевою прокуратурою, на виконання завдання прокурора Житомирської області, спільно із правоохоронними органами, посилено протидію функціонуванню незаконних гральних закладів та реалізації лотерей на території Новоград-Волинського, Баранівського, Романівського, Ємільчинського та Пулинського районів, які підпадають під юрисдикцію місцевої прокуратури. Про це повідомляє пресслужба прокуратури Житомирської області. Зокрема, на виконання р...
Крадіжка з авто та погроза вбивством: подробиці гучного замаху у Новограді-Волинському
15 січня у м. Новограді-Волинському власник буса самотужки затримав потенційного автозлодія, який ще й погрожував йому фізичною розправою. На місці події чоловік передав поліцейським затриманого, який нині під вартою. Правоохоронці перевіряють його на причетність до інших правопорушень. Близько 11 години до Новоград-Волинського відділу поліції надійшло повідомлення про спробу крадіжки з автомобіля звягельчанина і утримання підозрюваного у її вчиненні на мі...
Кримінал
До Олевського відділення поліції звернулась жителька селища Нових Білокоровичів із заявою про безвісне зникнення свого 59-річного дядька. За її словами, чоловіка вже з тиждень ніхто у селі не бачив, удома його теж немає. Через тиждень правоохоронцям вдалося встановити, що розшукуваного немає серед живих, уже за кілька годин. З особами, які обґрунтовано підозрюються в умисному вбивстві і приховуванні тіла загиблого, продовжують працювати поліцейські. Триває...