• Головна
  • Задоволений, що потрапив саме в 30 ОМБр: Воїн бригади Олександр
01:31, 3 червня

Задоволений, що потрапив саме в 30 ОМБр: Воїн бригади Олександр

Задоволений, що потрапив саме в 30 ОМБр: Воїн бригади Олександр

Сорокасемирічний Олександр прибув до бригади з Київщини. Про повномасштабне вторгнення дізнався з теленовин вранці 24-го лютого: російські війська завдали авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.

Не вагаючись, дружину та піврічного синочка евакуював в безпечне місце. Старша донька на той момент, вже знаходилася у безпеці. 

Чоловік має дві вищі освіти: освіту лікаря ветеринарної медицини та юриста. Знання застосовує на практиці, так як очолює «інститут лабораторної діагностики ветеринарно-санітарної експертизи» Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

- Рука окупанта не дісталася до інфраструктури поряд з нашим інститутом. Тому, з впевненістю можу сказати, що навіть, під час війни, ми свою роботу виконуємо бездоганно. 

Чоловік переконаний, що наразі тут, на Сході він більш потрібний, адже має бойовий досвід який також, зможе успішно застосовувати на практиці та передавати побратимам.

- Одразу, 25-го лютого пішов добровольцем в ТРО, а після, вже направили в бойову бригаду на Схід. Не знав як довго будуть оформлювати документи, тому не хотів втрачати час. Не цікавило питання грошового забезпечення чи соціальних гарантій, лише розумів яку помилку можу вчинити, якщо чекатиму, а не діятиму. Маю бойовий досвід. Воював в добровольчому батальйоні в 2014-му році. Задоволений, що потрапив саме в 30 ОМБр,- каже чоловік.

Військовий вважає: «Сім»я - це головне не лише в приватному житті особи, а й в долі країни. Моя родина повинна жити в квітучій, мальовничій та розвиненій державі. Такій, якою є наразі і прагне бути в майбутньому Ненька-Україна. Наші діти ростимуть, вчитимуться і працюватимуть на благо України. Прагну докласти максимум зусиль для цього. 

У ситуації що скалася, важко зберігати спокій та душевний мир, але родина мене змушує. Є право лише на перемогу. Швидше виженемо ворога – швидше повернемося до коханих, каже чоловік. 

Рашисти зіпсували безліч планів героя на цей рік, але він не засмучується і каже про це так:

- Ми з хлопцями вдячні всім, хто підтримує молитвами або іншим способом. Кожен має бути на своєму місці: чи то зі зброєю в руках на фронті, чи то за станком в тилу. Українці, ми всі робимо одну справу,- резюмував чоловік. 

Сорокасемирічний чоловік прибув з Київщини. Про повномасштабне вторгнення дізнався з теленовин: російські війська завдали авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.

Не вагаючись, дружину та піврічного синочка евакуював в безпечне місце. Старша донька в той момент, вже знаходилася у безпеці. 

Чоловік має дві освіти: освіту лікаря ветеринарної медицини та юриста. Знання застосовує на практиці, так як очолює «інститут лабораторної діагностики ветеринарно-санітарної експертизи» Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.  

- Рука окупанта не дісталася до інфраструктури поряд з нашим інститутом. Тому, з впевненістю можу сказати, що навіть, під час війни, ми свою роботу виконуємо бездоганно. 

Чоловік переконаний, що наразі тут, на Сході він більш потрібний, адже має бойовий досвід який також, зможе успішно застосовувати на практиці та передавати побратимам.

- Одразу, 25-го лютого пішов добровольцем в ТРО, а після, вже направили в бойову бригаду на Схід. Не знав як довго будуть оформлювати документи, тому не хотів втрачати час. Не цікавило питання грошового забезпечення чи соціальних гарантій, лише розумів яку помилку можу вчинити, якщо чекатиму, а не діятиму. Маю бойовий досвід. Воював в добровольчому батальйоні в 2014-му році. Задоволений, що потрапив саме в 30 ОМБр,- каже чоловік.

Військовий вважає: «Сім»я - це головне не лише в приватному житті особи, а й в долі країни. Моя родина повинна жити в квітучій, мальовничій та розвиненій державі. Такій, якою є наразі і прагне бути в майбутньому Ненька-Україна. Наші діти ростимуть, вчитимуться і працюватимуть на благо України. Прагну докласти максимум зусиль для цього. 

У ситуації що скалася, важко зберігати спокій та душевний мир, але родина мене змушує. Є право лише на перемогу. Швидше виженемо ворога – швидше повернемося до коханих, каже чоловік. 

Рашисти зіпсували безліч планів героя на цей рік, але він не засмучується і каже про це так:

- Ми з хлопцями вдячні всім, хто підтримує молитвами або іншим способом. Кожен має бути на своєму місці: чи то зі зброєю в руках на фронті, чи то за станком в тилу. Українці, ми всі робимо одну справу,- резюмував чоловік.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...