7 хронічних хвороб Міноборони. Чи існує панацея?

Міністерство оборони України нагадує пацієнта, який потребує лікування, проте точний діагноз якому поставити важко. Юрій Гудименко, голова антикорупційної ради при Міністерстві оборони, провів таку паралель після кількох місяців детального аналізу самої роботи міністерства з точки зору інсайдера. На його думку, недоліків у міністерстві безліч, але першопричину існуючого хаосу та безвідповідальності навряд чи доречно приписувати Рустему Умєрову чи його поплічникам. Онко клітина утворилася давно та прооперувати її досить важко, адже необхідно не лише її видалити, але й комплексно лікувати “пацієнта” до та після операції.

За словами громадського діяча, сьогодні можна виділити 7 хронічних недугів Міноборони, які і стали причиною “онкології”, що призводить до системного збою.

Разом нас багато, але це вже занадто

Однією з першопричин була і залишається роздутість штату. Його скорочення призвело би до більшої ефективності та, звичайно, економії. Але з кожним рішенням скоротити штат, його чисельність лише збільшується.

Зробив? Дай ще комусь зробити

Більшість функцій ніби навмисно виконується по декілька разів різними “департаментами та управліннями”. Замість того, щоб налагодити чітку ієрархію створення, передачі та виконання наказів, у Міністерстві панує хаос, який зводить ефективність нанівець.

Безвідповідальність наше все

За словами голови антикорупційної ради, Мінобороною керує, так звані, три кити: “Хай це зробить хтось замість мене”, “Я за це відповідати не буду” та “Моя хата скраю - нічого не знаю”. Тобто, ніхто не бере на себе відповідальність, адже це дорога у пекло.

Йду туди, не знаю куди

План роботи Міністерства - це маршрут без кінцевої зупинки. Усі йдуть кудись, щось роблять, а задля чого - не знають. Скільки б Гудименко не запитував колег, ніхто так і не зміг дати чіткої відповіді щодо мети та цілі роботи, яку вони виконують.

Мультизадачність без ДСТУ

Зазвичай, кожен повинен виконувати свою роботу і робити її якісно, згідно певного стандарту. На жаль, Міністерство оборони взяло на себе занадто багато функцій, які наскільки протирічать одна одній, що впоратися з ними на належному рівні одній організації просто неможливо. Уявіть собі, що замість логічних оборонних функцій, Міноборони “будує житло”, “мобілізує людей”, “провадить інновації”, “лікує”, “навчає” та ніби і контролює ЗСУ, але навіть тут успіхи незначні. Як результат, результату немає.

Звітність не для нас

У міністерстві майже повністю відсутня система аудиту та звітності. Коли самоконтроль відсутній, а ідея зовнішнього контролю померла, так і не побачивши сонячного світла, хаос набирає масштабних обертів.

Наша корупція завжди з нами

І хоч якби ми не боролися з корупцією, вона лише мутує та адаптовується до сучасних реалій та вимог. Замість прямої корупції з’явилася опосередкована або, як її ще називають, пролобійована. Вона прекрасно вживається з класичними хабарами та відкатами зі сторони лісгоспів, нерухомості та військового навчання, які, як ви вже зрозуміли, так нікуди і не зникли.

Всі ці 7 пороків нагадують велику ракову пухлину, яку важко видалити, адже її метастази захопили багато органів. Щоб пацієнт вижив, потрібні більш радикальні методи ніж хіміотерапія. Потрібне комплексне лікування, яке включатиме не лише ліквідацію самої пухлини, але й агресивну хіміотерапію для усунення метастаз та здорове харчування для повноцінної роботи організму.

Саме тому недоречно звалювати провину на одного міністра оборони, адже неправильне лікування було назначено його попередниками. Фарбування будівлі чи створення нового ідола теж не допоможе. Тут потрібна повна реорганізація, логічна, чітка та професіональна. Лише постійній контроль, як зовнішній, так і внутрішній, може знайти недоліки у протоколі лікування вчасно та вилікувати не лише симптоми, але й причину самої хвороби.