Земельні ділянки для бійців: як отримати і які проблеми виникають

Із зростанням кількості учасників бойових дій, які бажають отримати належну їм по закону землю, зростає і кількість проблем, з якими вони стикаються. Нерідко із-за недосконалості карт Держгеокадастра або бажання місцевих жителів заробити на безхазяйній землі, земельні ділянки бійців виявляються зайняті.

ЗЕМЛЯ І ЛЮДИ. Щоб отримати землю, бійцю потрібно спочатку визначитися, де саме він хоче взяти ділянку. До місця його реєстрації відношення це не має: якщо уродженець Сумщини хоче ділянку в Київській області, то за законом він має право його одержати. Заяву потрібно підкріпити копією паспорта, коду та посвідчення учасника бойових дій. На рішення йде близько місяця. У разі позитивної відповіді можна розробляти проект землеустрою. Займаються цим, як правило, приватні організації, а ціна питання — близько 1,5 тис. грн. Готовий проект узгоджується в Держгеокадастрі. У відомстві нам розповіли, що станом на 9 вересня заяви про виділення землі подали 103 579 "атошників", а отримали 83 306 чоловік. З них близько 2,5 тисячі — у Дніпропетровській області, 3 тисячі — в Харківській, 3 тисячі — в Київській.

ГОРОДИ-ЗАГАРБНИКИ. Проте не обходиться без проблем. "Мені виділили землю в Броварському районі, хоча найближчий населений пункт належить Бориспільському району, — розповів нам демобілізований боєць Анатолій. — Але на ділянці розташовано... чиєсь поле соняшників. Наскільки я розумію, це нормальна практика, коли ще не розмічену землю віддають під усну домовленість в оренду". Боєць ще не вирішив, що робити з ділянкою — його проект поки в розробці. А нещодавно в Харківській області вибухнув справжній скандал — у Сахновищинській селищній раді десять "атошників" отримали ділянки, де близько 20 років розташовуються городи місцевих мешканців, на яких стоять сарайчики та інші господарські будівлі. Останні віддавати землю не хочуть і пропонують бійцям пошукати інші ділянки. "Але ці городи люди використовували незаконно. Вони зайняли їх дуже давно і домовлялися про це на словах. Спочатку вони використовували їх під вирощування картоплі, буряка, але тепер вони сіють там навіть пшеницю. При цьому раніше вони використовували по 15 соток, але зараз зайняли і по гектару. 3 роки тому їм пропонували зареєструвати землю, але ніхто цим займатися не захотів", — розповів старший інспектор із земельних питань селищної ради Володимир Бондар.

Юрист громадської організації "Юридична сотня" Антон Красов зазначає, що у випадках сутичок з місцевими, в першу чергу потрібно викликати поліцію: "Це власність бійця і йому перешкоджають користуватися нею. Друге — потрібно подати заяву в місцеві органи влади і викликати землерозпорядників – засвідчити, що на ділянці щось знаходиться. Вже після цього, можна подавати позов до суду".

"Ділянку краще спочатку подивитися"
У прес-службі Всеукраїнської асоціації учасників бойових дій нам розповіли, що такі проблеми можуть виникати із-за недосконалості карток, які використовуються при розподілі ділянок: "Іноді доходить до того, що ділянка вже має власника, але дані про неї не внесли до реєстру і не позначили на карті. Тому, щоб не обпектися, потрібно спочатку з'їздити, подивитися на ділянку, є там споруди, засіяні вони чимось чи ні, а вже потім вибирати і реєструватися". При цьому самі бійці згодні, що такі проблеми виникають із-за старих карт. "На сайті Госгеокадастра ландшафтні карти ще 80-х років. 

Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати
Коментарі