• Головна
  • Держава узаконила колекторів: Як і кому дозволили вибивати борги
11:12, 15 вересня

Держава узаконила колекторів: Як і кому дозволили вибивати борги

Держава узаконила колекторів: Як і кому дозволили вибивати борги

Національний банк видав ліцензії першим п'яти колекторським компаніям. Суб'єкти цього бізнесу відтепер мають послуговуватись чіткими правилами, прописаними у новому профільному законі

Минулого тижня у спеціальному реєстрі колекторських компаній з'явилися перші п'ять комерційних структур, які відтепер на законних підставах займатимуться врегулюванням боргів. 

Аксіліум"

"Інфідіс"

"Фінтех-колект"

"Служба виконання стягнення"

"Українська колекторська агенція"

Вони надаватимуть свої послуги банкам та небанківським фінансовим установам, які надають кредити на споживчі цілі. За даними регулятора, лише колектори з цього реєстру пройшли відповідні перевірки та отримали дозволи. 

Легалізація колекторської діяльності має на меті зробити цей бізнес більш цивілізованим і позбавити його "бандитської" складової, коли вибивачі боргів дозволяли собі тероризувати боржників, їхніх поручителів, родичів та колег цілодобовими дзвінками і візитами з погрозами. А подекуди - і застосуванням фізичної сили.

За колекторами відтепер наглядатиме Національний банк. Він і вестиме публічний Реєстр кампаній, що працюють на цьому ринку. Діяльність компаній, що не внесені до Реєстру - незаконна.

Що заборонили і дозволили колекторам

Для того, аби віднині провадити колекторську діяльність, закон встановлює низку вимог як до самих компаній, так і їхніх керівників та співробітників. Умовою для потрапляння у реєстр є, зокрема, прозора структура власності, чиста ділова репутація, професійна придатність керівників та співробітників. За всіма компаніями будуть вести нагляд. І каратимуть у випадку виявлення порушень: накладатимуть штрафи або взагалі виключатимуть з реєстру Нацбанку. 

Відтепер працівники колекторських компаній підпадають під низку обмежень, прямо обумовлених у законі. Їм, зокрема, забороняється вчиняти дії, що посягають на права і свободи громадян і ставити під загрозу їхнє життя, здоров'я, честь, гідність та ділову репутацію. В перелік недопустимих способів роботи з боржниками потрапляють погрози, шантаж, особисті образи.

Кореспонденція від колекторів на зовнішніх частинах не може містити тепер такі формулювання як "повідомлення про виселення", "рішення про стягнення", "виконавчий документ" та інші погрозливі написи, якими вибивачі боргів залякують людей. Їм загалом забороняється будь-якими чином розміщувати на конвертах повідомлення або відомості, що так чи інакше вказують на наявність заборгованості. Звісно, поза законом опиняються і різного роду наліпки, якими таврували оселі та інше майно боржників. 

Інформація про борги взагалі стає конфіденційною і не може бути розповсюджена у будь-який спосіб - принаймні без згоди позичальника. Мають залишити у спокої і родичів та знайомих, на яких часто намагаються повісити кредити боржника.

Контактувати з боржником дозволяється лише протягом дня - від 20 до 8 години на дзвінки та візити накладається табу. Обмежені тепер колектори і у кількості можливих контактів - нагадувати про заборгованість і закликати її повернути можна не більше двох разів на добу. Якщо сам боржник не дає згоди на більш щільні контакти.

Всі ці порушення будуть підставою для накладення санкцій з боку регулятора, які, повторимося, можуть бути у вигляді штрафів на суму від 50 до 100 тисяч гривень, а також у вигляді виключення з реєстру і позбавлення права продовжувати колекторську діяльність. 

Якими видами боргів займатимуться і не займатимуться колектори

Юридична спільнота загалом позитивно сприймає нові правила колекторської діяльності, адже вони дозволяють працювати по написаним правилам і можуть посприяти загальному підвищенню правової культури - як в частині стягнення боргів, так і в частині більш уважного загального підходу до кредитних правовідносин.

Позитивним новий формат стосунків є і для споживачів-позичальників, оскільки дає відчутну гарантію відсутності свавільного ставлення колекторів, які тепер, можливо, працюватимуть обережніше щоби не втратити ліцензію. 

В той же час, говорять правники, новий формат колекторської діяльності обмежується лише споживчим кредитуванням і під захист потрапляють лише позичальники, які скористалися послугами банків або фінансових компаній. В той же час під дію цього закону не потрапляють ті, хто вибивають борги за комуналку чи телекомунікаційні послуги. Також юристи ставлять питання неврегульованості колекторської діяльності щодо інших, не споживчих, кредитів. Так, без правового захисту поки що залишаються, наприклад, підприємці, які беруть позики на розвиток бізнесу - а з їхнього боку також надходить чимала кількість скарг на свавілля колекторів і недобросовісні дії кредиторів. Тобто цим законом врегулювали тільки колекторів, які займаються іпотекою, авто і мікрокредитами.  

Тому нині на часі також ухвалення спеціального закону про колекторську діяльність, який вмістить в себе досі неврегульовані сфери такого бізнесу. Саме він дасть змогу визначити загальні для всіх правила стягнення простроченої заборгованості з усіх боржників, а не лише за договорами споживчого кредитування. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Колектори #Національний Банк #борги #стягнення
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Оголошення
live comments feed...